Тернопільський студент Дмитро Замрей: У руках хірурга скальпель – найдієвіші ліки

Студент 2 курсу медичного факультету Дмитро Замрей входить до складу студентського парламенту, де очолює сектор науки. Староста потоку. Про навчання, студентські проекти та ініціативи, про те, яка галузь медицини цікавить особливо та який відпочинок найбільше до душі, Дмитро розповів в інтерв’ю «Медичній академії».

– Звідки з’явилося ваше захоплення медициною?

– Приклад батька, який свого часу закінчив ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського та нині працює за фахом, зіграв вирішальну роль. Батькова спеціальність – лікар-уролог. Мій дідусь, випускник Львівського медінституту, був відомим щелепно-лицьовим хірургом. Одна бабуся все життя працювала лікарем-стоматологом, а інша – медсестрою неврологічного відділення.

– Знаючи про професію медика не з чуток, вибрали її не вагаючись?

– Вагався лише який факультет обрати: стоматологічний чи медичний.

– Звідки приїхали на навчання до ТДМУ?

– З міста Нововолинська, що у Волинській області. До 9 класу був учнем Нововолинської спеціалізованої школи-колегіуму з поглибленим вивченням іноземних мов, потім вступив до військового ліцею у Львові. Для юнаків військовий ліцей – це гарна можливість випробувати себе, справжня школа життя. Його закінчили мої троюрідні брати. Чіткий розпорядок, дисципліна, військовий вишкіл – все це сприяє становленню та розвиткові особистості. А ще тут у тренді був спорт і я почав займатися боксом. Щоб краще підготуватися до ЗНО та вступити до медичного університету, останнього року навчання повернувся до Нововолинської спеціалізованої школи-колегіуму, а з початком вступної кампанії подав документи до ТДМУ.

– Де свого часу навчався ваш батько?

– Його теплі спогади про альма-матер стали переконливим арґументом.

– Зимову сесію склали успішно?

– Так. Готуючись до занять, крім обов’язкової, читаю багато додаткової літератури, що стосується конкретної медичної спеціальності.

– Яка з лікарських спеціальностей вам найбільше подобається?

– Хірургія, особливо відновлювальна або реконструктивна пластична хірургія. Література професійного спрямування на цю тему майже вся – англійською мовою, бо нині це мова медицини, але я її знаю добре, тому не виникає жодних проблем.

– Ви вільно читаєте й спілкуєтеся англійською?

– Так, і це дуже допомагає в навчанні. Абсолютна більшість наукової медичної літератури видається англійською. Не знаючи її, не будеш в курсі того, що відбувається в сучасній медицині, або читатимеш наукові статті найменше 7-8-річної давності. Тому краще читати тексти в оригіналі, а не чекати перекладів.

Приємно, що в ТДМУ студенти мають багато можливостей поглиблювати власні знання англійської Зокрема, студпарламент зініціював створення розмовного клубу з участю іноземних студентів. Мета проекту – налагодити тіснішу комунікацію з представниками інших країн, які здобувають вищу освіту в нашому університеті. Ректор ТДМУ, професор М.М. Корда підтримав ідею створення розмовного клубу у форматі «Conversation partner», який передбачає неформальні зустрічі українських та іноземних студентів і спілкування англійською мовою.

– Які ще цікаві проекти реалізуєте?

– Один з найпопулярніших – проект «Твоя спеціальність», у межах якого відбуваються зустрічі студентів з відомими фахівцями медичної галузі.

– Як проводите дозвілля?

– Займаюся в спортивному залі – важка атлетика, бокс. Читаю здебільшого медичну літературу. Серед письменників улюблений автор – Ден Браун. Всі його книжки, написані в жанрі «інтелектуальний детектив», перечитав. До слова, в підлітковому віці я не надавав книгам великого значення. Більшість з тих, які потрапляли до рук, були нецікавими й читати їх не хотілося. Але «Код Да Вінчі» Дена Брауна захопив з першої ж сторінки, я був вдячний мамі, яка запропонувала мені цю книгу.

– Як минули ваші зимові канікули?

– Новий рік зустрів в Тернополі в компанії з найкращим другом та його нареченою. А Різдво, звичайно, відсвяткував вдома.

– Які плани на літо?

– Літні канікули збираюся використати з користю та закріпити здобуті під час навчального року знання на практиці. Планую, повернувшись додому після сесії, працювати в лікарні. Торік мені дозволили під час канікул попрацювати у відділенні травматології. Я був присутній на операціях, спостерігав за роботою досвідчених хірургів, запозичував їхній досвід і напрацьовував свій. Сподіваюся, що й цього літа матиму таку можливість. Моя мрія – стати висококваліфікованим хірургом.

– Чому саме хірургом?

– У руках хірурга скальпель – найдієвіші ліки. Успішна операція кардинально поліпшує стан хворого й результат бачиш одразу.

Лідія ХМІЛЯР, «Медична академія».