Тернополяни відкрили перший і поки що єдиний в Америці український дитсадок

“Українська академія” під час параду з нагоди Дня Незалежності України.

2016 рік можна сміливо вважати особливим в історії української діаспори у США. Саме тоді колишні тернополяни Галина та Роман Дутки у місті Клівленд штата Огайо відкрили перший і поки що єдиний в Америці український дитсадок, який відвідують діти віком від 6 тижнів до 13 років. Цей казковий і по-домашньому затишний заклад разом із школою українознавства та центром творчості увійшов до складу «Ukrainian Academy», де нині плекають справжніх українських патріотів.

Ідею підказала донечка
– У моїх мріях завжди було бажання стати дитячим лікарем, але аж ніяк жити в Америці, – розповідає Галина Дутка. – Та коли під час навчання у Тернопільському медичному університеті випала нагода відвідати по студентській візі Штати, я нею скористалася. Після закінчення вишу практикувала на станції швидкої допомоги у Тернополі. Але кохання до Романа перемогло і 2006 року я подалася йому на зустріч. Роман за океан виїхав із батьками ще раніше – одразу після закінчення школи. У США він здобув фах масажиста, згодом відкрив приватний кабінет. На перших порах я займалася прибиранням, потім створила клінінгову компанію. Та це не було моєю метою. Друзі порадили відкрити щось особливе: якого ще нема в Америці і яке близьке до душі. На той час я вже була офіційною дружиною Романа і ми чекали донечку. Тоді не раз себе запитувала: у який садок водитиму своє маля. Адже у Клівленді, та й загалом у США, лише американські дошкільні заклади. Українські дитячі групи є хіба що при церквах і працюють раз у тиждень по кілька годин. Саме тому у мене й визріла ідея відкрити цілоденний український дитсадок.

Мама, няня, вихователька
На шляху до мрії у Галини було чимало перешкод: то держава не давала кредит, бо цей період співпав із американською кризою, то банкрутував орендодавець. Але 2012 року нашим землякам все ж вдалося відкрити садок «Світ дитинства». Щоправда у власному помешканні. «Коли згадую про це, то сама собі не вірю, адже мені доводилося виконувати роль мами, виховательки і няні, – ділиться спогадами Галина. – Моїй доньці Вікторії було тоді лише три роки, а синові Владиславові – один місяць. Та вже через рік у Штати перебралася моя мама, допомагала і свекруха. Крім нас, працювали викладачі музики, малювання та гімнастики. Першою нашою вихованкою була Ліля, яка мала рік і три місяці. Її мама – тернополянка. Згодом свого сина Максима привело подружжя зі Львова. З кожним разом дітей все більшало.

Усі працівники – українські емігранти
Через чотири з половиною роки Галина та Роман таки отримали довгожданий кредит і взяли в оренду триповерхову будівлю. У ній розмістили не лише повноцінний дитячий садок, а цілу «Українську академію», до якої також увійшли центр творчості та школа українознавства. Нині садок відвідує 160 вихованців. Переважно це діти батьків, які родом із Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей. Ще 60 дітей навчається у школі українознавства, стільки ж займається у гуртках, більше тридцяти бере участь у літніх таборах. Також в академії діє група продовженого дня для школярів від 6 до 13 років. Піклуються про дітвору 25 працівників, які у Штатах пройшли відповідні підготовчі курси. Усі вони – українські емігранти.

Крізь терни – до зірок
Маленькі вихованці навчаються за трьома програмами: українською «Я у Світі», затвердженою Міністерством освіти України, та американською Creative curriculum, яка має на меті підготувати дітей до школи. До трьох років навчання ведеться українською мовою. Третя програма передбачає оцінювання якості роботи закладу. Рейтинг визначається кількістю зірок, які можна отримувати з другого року діяльності. Нині академія вже є власником однієї зірки. Восени готується отримати другу. Через три роки «Ukrainian Academy» має шанс стати п’ятизірковою.
Нещодавно стараннями родини Дутків у Клівленді запрацював ще один український садок. У майбутньому Роман та Галина мріють збудувати для академії власне приміщення.

Дружня родина
– З самого початку я мріяла створити не просто дитячий заклад, а казку, у якій малечі буде по-домашньому затишно, – розповідає Галина Дутка. – І нам це вдалося. Наша академія – як велика дружня українська родина. Та найбільше я пишаюся тим, що далеко за океаном ми виховуємо українців. Навчаємо діток української мови, читаємо їм українські казки, співаємо народні пісні, готуємо домашні страви, беремо участь в українських фестивалях. Ми безмежно радіємо, коли наші вихованці гордяться тим, що вони українського роду. Тому для нас це не просто «Ukrainian Academy». Це – маленька Україна.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА, газета “Сільський господар плюс”
Фото зі сторінки Ukrainian Academy у ФБ

Comments are closed.