Принадливий Тернопіль. Той, що ближчий до неба

Спершу я думала написати про сутерини. Тільки ось біда, у Тернополі нема такої їх різноманітності, як у Львові чи Бучачі. І тоді гадка прийшла обрати протилежний варіант.

Замість прохолодної півтемряви наблизитись ще більше до розпеченого диску сонця. А саме підняти очі догори й розглянути мансардні вікна, щипці, фронтони та все, що ближче до даху старих кам’яниць.

І тому в таку погоду є одне виправдання – найчастіше розглядаю Тернопіль у світлі ранковому. Отже, ще ощадному та бережному. Тож запрошую і вас у прогулянку містом піднебесним.

Анна Золотнюк.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *