Спогади: Вбитий на Майдані Нігоян Сергій перший, хто кинувся захищати людей 19 січня
Сьогодні на Майдані страшні втрати. Вбито Нігояна Сергія.
Я пишу це і ридаю….вчора з ним говорила…тільки…а його вже нема…Сергію, як так?????
Вірменин, народився в Україні, батьки з Вірменії. Живуть в Дніпропетровській області.
Попав на Майдан сам, після штурму 11 грудня. Стояв на нашій барикаді від Лядських воріт. Бородач, молодий такий…21 рік…завжди вітався зі мною…розказував, як в селі його не любили, бо він був не таким, як всі…Він перший, хто кинувся захищати людей 19 січня…Вчора біля барикад сказав мені, що зареєструвався у фейсбуці…Кажу добав мене, а він йшов в туалет…каже, прийду і добавлю…Ти йди до хатини,а я зараз підійду…Він не підійшов…і сьогодні його вже нема…
Ну чому так?????
Сергіююю…ти ж таким молодим був!
Я про нього раніше писала…Пам`ятаєте його? Він гарненім був…
І завжди ходив зі своїм національним прапором – червона, синя та ще якась полосочка…я не пригадаю зараз…ЙОГО БІЛЬШЕ НЕМА!
Убили ті, тварі і суки його!
Юлія Смірнова
Його ім’ям називатимуть вулиці та університети. Його ім’я буде вилите золотими літерами на центральних площах українських міст і напалмом – на машинах спецпідрозділів. Якщо після цього ми не дамо режиму гідну відповідь – то ми бидло і раби. Більше того, відповідальність за смерть цього хлопця розділяють не тільки мусора і влада, яку вони оберігають, а і ті, хто виявить байдужість до цієї трагедії. Приєднуйтесь до Революції на Грушевського, щоб Герой Грушевського з неба дивився на нас і гордився нами. Щирі співчуття рідним і друзям загиблого.
Олег Ляшко
Царство небесное А тем кто оборвал твою жизнь получить по заслугам.
Чето мне это напомнило массовую истеию с Оксаной Макар. Ее вроде тож на аллее славы похоронили
царство небесне і вічна пам’ять українському козаку, який загинув захищаючи народовладдя
А ми не повинні співати йому дифірамби-він -УКРАЇНЕЦЬ і ЛЮДИНА!А це наша сутність-жити і вмерти за УКРАЇНУ!
Покойся с миром, сынок. Ты отдал свою жизнь за правое дело.А ту сволочь, которая её оборвала, кара настигнет, но никто его героем не назовёт, а хозяева и не вспомнят.Эти шароголовые нужны бандитской власти, пока способны ограждать её от собственного народа.
Я вмираю на Майдані,
Тихо гаснуть відчуття,
Кровоточать мої рани,
Забираючи життя.
Двадцять лиш мені минуло,
Не пізнав, не відлюбив,
На Майдані впав від кулі –
Хто й за що мене убив?
Хто моєї прагнув смерті,
Ловлячи мене в візир,
Хто ти скаженілий «беркут» –
Чи ти нелюдь, чи ти звір?
Кровожерлева потворо,
Ти межу переступив,
Божий суд почнеться скоро,
А людський вже наступив.
Може не даремно гину –
Хай простять батьки мені.
Спаси, Боже, Україну
У жорстокій цій війні!