Вперше за 40 років науковці провели топографічну зйомку дна Тернопільського ставу. Результати невтішні
Вперше за 40 років науковці провели топографічну зйомку дна Тернопільського ставу. Результати невтішні.
Найбільшою проблемою є застояність води. Про це свідчить те, що верхні шари мають більше 16 градусів, коли на дні лише 4 градуси.
– У Ставі є підводні ями, в них вода застояна роками, – каже доктор біологічних наук, професор Василь Грубінко. – Там задихається все живе, особливо в нижніх шарах. На дні за 40 років накопичилось чимало токсичного мулу, подекуди 2,5 метри.
В Тернопільському ставі вміст окремих елементів в десятки, а то й в сотні разів перевищують норму.
Зокрема, як каже науковець, став дуже залужений, його треба трохи закислити. Також тут великий вміст аміаку, свинцю, який викидається з транспорту. А натрію тут стільки, що його можна назвати “слабосолоним озером”. Є версія, що сіль потрапляє від посипання взимку льоду та снігу. А от з радіацією ми не маємо проблем.
Ситуація досягла критичної точки, і якщо з цим нічого не робити, в Тернополі буде не Став, а величезне болото.
Чиновники вирішили навести лад та створили програму дій на 2,5 років, щоб відновити стан головної водойми міста. Щоправда швидких змін чекати не варто – Тернопільський став потребує “повного перезавантаження”.
– Тернопільський став як нирка, яка очищає організм, і зараз вона в плачевному стані, – каже заступник міського голови Лернід Бицюра. – Зараз ми встановили “діагноз”, і попереду довготривале та дороге лікування. Ресурсу міської ради не вистачить на такий масштабний проект, тому ми шукатимемо додаткові кошти.
Першочергово планують навести лад з каналізацією, очистити мул, а для аерації вже з липня планують почати будівництво 500 фонтанів на Тернопільському ставі, які не тільки прикрашатимуть берег, а й будуть перемішувати пласти води у ставі і насичувати її киснем.
Коментарі вимкнені.