Як вберегти серце від атаки віруса COVID-19: поради від кардіолога з Тернополя Олени Прокопович

Інтернет-ресурси вже настільки ввійшли в наше життя, що ми не уявляємо його без сучасних ґаджетів. Роботу шукаємо в інтернеті, рецепти смачненьких страв гуглимо, друзям вітання шлемо через соціальні мережі, а не «Укрпоштою», як колись. І нікуди від цього не дінешся!

Багато чудових порад на всі випадки життя також можна знайти в інтернеті. Найголовніше, щоб вони були від кваліфікованого спеціаліста, а не самоучки чи невігласа. Особливо це стосується інформації на медичну тематику – як і чим лікувати хвороби, що краще обрати для профілактики недуг, до якого фахівця звернутися за потреби. Всі ці поради ліпше отримати від професійного медика, з великим досвідом роботи в доказовій медицині. Тож, якщо вас цікавлять питання кардіологічного спрямування, можете сміливо «заходити» на сторінку «Кардіологіка» від Олени Прокопович у мережі Фейсбук, яку створила доцентка Тернопільського медуніверситету. В пані Олени великий досвід роботи з кардіологічними хворими та ще науковий ступінь кандидатки медичних наук. Усі деталі такої інтернет-діяльності – з перших уст.

– Олено Анатоліївно, як з’явився задум створити власну професійну сторінку в інтернет-мережі?

– 1 квітня цього року, коли стартував другий етап медичної реформи, кафедри медичних освітніх закладів опинилися під загрозою виселення з клінічних баз, а їх професори й доценти – «за бортом» лікувального процесу, тобто без права ведення хворих. Серед них – багато висококваліфікованих спеціалістів, хірургів, терапевтів, педіатрів, які раніше охоплювали левову частку консультацій у медичних закладах, проводили філігранні операції. Пацієнти вважали великим щастям, коли їх лікував висококваліфікований кафедральний працівник. Медична громадськість вдарила на сполох і її начебто й почули, бо у липні Верховна Рада України ухвалила закон, який дозволив науково-педагогічним працівникам медичних вишів надавати медичну допомогу в закладах охорони здоров’я. Але механізм реалізації такого права досі не розроблений. Ситуація, що ускладнилася ще й карантинними заходами, не на користь роботи зі студентами, які наразі втратили можливість вчитися біля ліжка хворого. В мене великий досвід практики, бо я мала можливість працювати і у ПІТі, і в кардіологічному відділенні, тож постійно ділюся зі студентами власними клінічними випадками. Але наразі вони перейшли на дистанційне навчання й ми вже спостерігаємо його не цілком позитивний ефект, бо без практики підготувати кваліфікованого фахівця неможливо.

Позначилася пандемія та карантин й на кардіологічних пацієнтах, які опинилися в умовах інформаційної канонади. З одного боку, їх налякали вірусом так, що вони бояться зайвий раз поткнутися до лікарні. Через те зараз маємо запущені форми аритмій, інфаркти, перенесені на ногах, декомпенсовану серцеву недостатність. Для хронічних хворих кілька місяців без медогляду кардіолога можуть бути смертельними, а тут вже пів року минуло. Сімейні лікарі, завантажені проблемами нового коронавірусу, теж не дають ради, а серцеві хвороби нікуди не ділися.

З іншого боку, постійний стрес, в якому нині перебувають люди, призводить до розвитку серцевих недуг. Більшість з них не знають, куди йти, до кого звернутися, як самому собі можна допомогти. Під час карантину я постійно була на «зв’язку» зі своїми пацієнтами, але приходить час для профілактичного огляду, загострюється хвороба й люди не можуть потрапити в поліклініку до кардіолога або ж бояться туди йти зайвий раз і направду інколи доведені до відчаю. Перебуваючи в домашніх умовах, люди багато часу проводять у соцмережах. Я почала це досліджувати – чим саме відвідувачі інтернет-ресурсів цікавляться, що викликає найбільший інтерес? І зрозуміла, що багато псевдофахівців доволі часто пишуть нісенітницю, вважаючи себе чи не гуру в медичних питаннях. Так прийшла ідея створити інформаційну сторінку, яка була б корисною та цікавою звичайним людям, де б у доступній формі вони могли почерпнути знання щодо профілактики хвороб, зміцнення здоров’я. Найголовніше – щоб ця інформація була достовірною, виходила з уст фахівця та ґрунтувалася на доказах. У сучасних умовах потрібно говорити з людьми їхньою мовою – і якщо вони у соцмережах, то я вирішила, що теж повинна там бути. Потрібно йти в ногу з часом й освоювати сучасні методи навчання та самостійно просувати себе, доводити інформацію до людей.

– З чого розпочався ваш старт?

– Розпочала зі створення власної інформаційної сторінки у Фейсбук, назвала її «Кардіологіка», це було аж ніяк не складно, тим більше, під час карантину мала багато часу. Розмістила там багато цікавинок, інновацій медичного спрямування, зокрема щодо серцево-судинних недуг. І це викликало неабиякий резонанс. Дехто з моїх прихильників-пацієнтів долучився й потоваришував на цій платформі. Люди хочуть читати вже підготовлений, структурований текст і знаходити там те, що їх найбільше турбує наразі. Часто шукають відповіді на нагальні питання, зараз не так просто потрапити до спеціаліста, а до інтернету завжди шлях відкритий. Я вирішила, що буду надавати послуги в онлайн-режимі, бо це відкрита та доступна ніша контакту з пацієнтами. Тим більше, що я не першопрохідець у цьому вимірі. Мене надихнули тернопільські лікарі-блогери, блогери з України, Англії, зокрема моя однокурсниця Ліля Левенець. Вона вже давно займається цією справою й має багато прихильників і пацієнтів саме завдячуючи блогові в інтернеті. Не потрібно соромитися себе позиціонувати, але найголовніше – бути професіоналом, добре володіти темою, мати гарну доказову базу, аби виходити на таку велику аудиторію, бо інакше все трісне, як мильна бульбашка на воді. Насправді, я довго вагалася, а чи зможу осилити такий всеохоплювальний інформаційний простір, бо конкуренція у світі медиків – річ не проста. Хвилювалася, як мене сприймуть пацієнти, читачі. Адже інформація повинна бути представлена доступно для звичайних людей та коректно для медичних працівників. Відлунювали інколи й скептичні відгуки на моє починання, але я не звертала на це уваги, бо поставила перед собою мету, до якої впевнено рухалася. Певна річ, я мала видати якісний продукт, бо коли щось недописано, чи недопрацьовано, то це одразу ж відчувається, потрапляє у вічі, люди вловлюють кожну фальшиву нотку, якої не повинно бути. Взагалі ж фішка полягала ще й в тому, що соціальні мережі стирають кордони та спілкуватися можна з людьми з різних країн, вчитися в них, запозичувати досвід. Лише треба розуміти цю мову. Ми, лікарі, – перфекціоністи, але щоб продукувати якісну річ і не виглядати в очах колег і пацієнтів аутсайдерами, я вирішила піти на курси менеджменту. Відвідую їх ще й зараз – це надзвичайно цікаво, цілком нова наука, переконана, що нині вона просто необхідна у медицині. Менеджмент медичних закладів чи якогось напрямку медицини – це доволі реальна справа, якій потрібно вчитися у фахівців. А позаяк лікарі-викладачі нині опинилися в такій ситуації, що нічого, крім медицини, й робити не вміємо, то таку дисципліну треба вивчати ще зі студентської лави, щоб лікар розумів, яку ціну він має скласти на свою послугу та як правильно її пропонувати. Тож майбутніх студентів треба навчати менеджменту. Це вимога часу й суспільства.

Доволі непоганий варіант, коли майбутні пацієнти знайомляться зі своїм лікарем на інтернет-ресурсах, так легше обрати й визначитися, чи твоя це людина, зрозуміти, чи цікавий для пацієнта цей фахівець. Тому інформація про лікаря має бути у відкритих джерелах, доступною, наповненою, аби зручно було пацієнтові обрати спеціаліста. Вважаю, що моє починання має ще й просвітницьку місію – формувати в людей культуру здорового способу життя, аби вони самі дбали про власне здоров’я. Часто трапляється так, що людина очікує від тебе рятівної піґулки, а сама не хоче докладати жодних зусиль, кожен повинен бути сам відповідальним за власне здоров’я. Тому на першому місці – профілактика недуг, це доступний кожному інструмент, але завдання лікаря, в який спосіб він покладе його до рук свого пацієнта. Лише за цих умов виходить поліфонія або ж приємна мелодія.

Запрошую на свою сторінку інших спеціалістів ділитися власними знаннями, в кого є таке бажання чи поклик серця.

Поради від кардіолога, доцентки Олени Прокопович

Як COVID-19 впливає на функціонування серця?

Доведено, що коронавірус викликає пошкодження внутрішньої стінки судин і розвиток мікротромбозів у всіх органах. В результаті – погіршується функція легень (виникає задишка), серця (напади стенокардії та аритмій, прогресує серцева недостатність), мозку (розвиваються транзиторні ішемічні атаки, менінгіти) тощо.

У пацієнта з хронічною формою ішемічної хвороби серця приєднання інфекції та розвиток запалення може викликати розрив атеросклеротичних бляшок, що може привести до інфаркту, розвитку аневризм.

У деяких випадках при інфікуванні коронавірусом спостерігається розвиток міокардиту (запалення серцевого м’яза) та порушення ритму серця.

Що ви можете зробити, щоб вберегти серце від атаки віруса COVID-19?

Насамперед – продовжувати призначену кардіологом терапію.

Хворим на COVID-19 слід обов’язково приймати Аспірин, щоб запобігти тромбозам!

Регулярно контролювати артеріальний тиск та цукор у крові.

Більше перебувати на свіжому повітрі та рухатися не менше 1 години на день.

Не піддаватися паніці, зберігати спокій.

Домовитися про консультацію з кардіологом, якщо є така потреба.

Кому потрібно пройти обстеження в кардіолога:

– передусім людям із хронічними захворюваннями серця (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, аритмії, клапанні та вроджені вади серця, перенесений інфаркт міокарда, – кардіопатії);

– тим, хто переніс COVID-19 та відчуває будь-які симптоми в ділянці серця (біль, задишка, серцебиття);

– тим, хто ніколи не хворів на серце, але переніс COVID-19.

Потрібно зрозуміти, що COVID-19 з нами надовго, поборемо його лише тоді, коли перехворіє понад 70 % людства та сформується колективний імунітет. Тому треба «виходити з кокона» та адаптуватися й жити в нових умовах, за новими правилами…

Лариса ЛУКАЩУК,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Джерело: Медична Академія