З шуфлями та в рукавицях, – як тернопільські студенти проходять практику
Традиційно кожного літа для студентів-істориків влаштовують археологічні експедиції під керівництвом Володимира Кіцака, доцента кафедри стародавньої та середньовічної історії. Розкопки проводять під егідою Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини (директор – Марина Ягодинська)
Цього літа студенти досліджували поселення епохи Київської Русі, яке розташоване в межах села Кордишів Шумського району. Закладено чотири великі розкопи, загальною площею близько 100 квадратних метрів. Глибина деяких з них сягала двох з половиною метрів.
Археологічна експедиція покликана на практиці оволодіти навичками археологічних розкопок та закріпити в польових умовах теоретичні знання, отримані під час вивчення археології на першому курсі. Проте в реальності ситуація вже давно змінилась. Щоб взяти участь в розкопках та послухати кваліфіковану лекцію, засновану на реальних знахідках і проілюстровану не роздрукованими малюнками знахідок чи мультимедійною лекцією, а реальними артефактами, тільки-но видобутими із землі власними руками – це те що назавжди залишається в пам’яті й переповідається спочатку друзям, а далі довго-довго дітям тихими сімейними вечорами. Тому й приїжджають узяти участь в археологічних розкопках не тільки студенти всіх курсів й магістри історичного факультету, але й колишні його випускники й навіть школярі й студенти інших вишів. У такий спосіб звичайна практика потроху перетворюється на Літню археологічну школу. Наприклад, у 2015 році до двадцяти чотирьох першокурсників приєднались ще понад тридцять колишніх та теперішніх студентів. Цього року разом із сімнадцятьма першокурсниками працювало ще вісімнадцять волонтерів-добровольців.
Місце, де проводились дослідження, здавна приваблювало людей. Про це свідчать і фрагменти знарядь праці та кераміки часів середини бронзового віку, раннього залізного віку – аж до ХVІІІ століття нашої ери. Чи не найяскравішою знахідкою були три величезні печі, розкопані на глибині понад два з половиною метри, які призначались для випікання хліба. Розмір печей засвідчує, що хліб випікався у великій кількості для потреб жителів великого городища, яке знаходилось неподалік і було розкопане в 2015 році.
Особливо сподобалась студентам спроба реконструкції посуду та глиняних статуеток епохи бронзи, що була здійснена із автентичних матеріалів завдяки ентузіазму Василя Ільчишина, начальника відділу Центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини. Після випалення на відкритому вогнищі їх можна використовувати за призначенням.
Побутові умови студентів-істориків під час археологічної експедиції забезпеченні на належному рівні. Меню: пельмені, котлети, тушкована печінка, запечене теляче м’ясо й курячі стегенця в пікантному соусі. Все це було творінням рук чудових майстринь-кулінарів, студенток першого курсу, за що їм висловлюють вдячність всі чоловіки-археологи.
Доцент кафедри стародавньої та середньовічної історії
В.М.Кіцак
Коментарі вимкнені.