Митрополит Василій освятив іконостас та престіл у храмі с. Шибалин

30 січня архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк здійснив пастирський візит на парафію св. великомученика Юрія Переможця села Шибалин, Саранчуцького деканату. Митрополита зустріли на порозі храму парох о. Олег Драган з вірними парафії. Перед Божественною Літургією кир Василій здійснив чин освячення іконостасу та освячення нового престолу. Співслужив владиці декан Саранчуцький о. Володимир Люшняк.

У проповіді митрополит пригадав вірним обов’язок молитви і посту за мир в Україні, що, згідно з постановою Синоду єпископів УГКЦ, припадає на кожен четвер тижня. Архиєрей просив кожного заносити до Престолу Всевишнього Бога усильні благання за нашу Батьківщину.

Відтак, говорив на тему недільного Євангелія про оздоровлення сліпого Вартимея: «Вартимей довідався, що Ісус проходить дорогою і він використав ту нагоду, приступив до Христа, і просив помочі і оздоровлення. Це була єдина нагода Вартимея повернути зір, бо Христос Спаситель йшов до Єрусалиму на празник Пасхи, на певну смерть, де він буде розіп’ятий на хресті, буде покладений до гробу, третього дня воскресне і через 40 днів вознесеться на небо. Якби Вартимей не використав ту нагоду і не приступив до Ісуса і не благав у нього про оздоровлення, він залишився б сліпим. Це є наука для нас. Ми повинні використовувати кожну ласку Божу, щоб ми могли освятити свої душі, осягнути вічне щастя. Може коли ми найменше сподіваємося, час ласк Божих скінчиться і змарнована ласка ніколи не повернеться. Часто ми відмовляємось від нагоди до Сповіді, Святого Причастя, часом ми можемо опустити Святу Літургію чи зробити добре діло, а скільки то людей промовляє: «Я не піду до Сповіді, бо я ще не помираю?»

«Ісус Христос є не тільки лікарем тіла, але й лікарем душі. Він оздоровляв різні фізичні недуги, але також оздоровляв душі від гріхів. До кінця світу Христос Спаситель лікуватиме недуги душ людських. Христос Спаситель сказав: «Я є Світло для світу». Духовні очі – це очі віри. Найбільше нещастя людини на землі – це брак віри, бо людина без віри є сліпа, вона не бачить нічого поза видимим світом і поза гробом. Ми, християни, оглядаємо чудовий неземний, небесний світ очима віри, ми пізнаємо Бога в трьох Особах, ми пізнаємо мету нашого життя, ми оглядаємо Христа Спасителя під видами Хліба і Вина. Ці Таїнства об’явлені нам Божественним Спасителем».

«Скільки то душевно сліпих і в наш час, наших близьких, рідних, знайомих ходить по цьому світі? Стараймося своєю молитвою, часом може постом, чи нашими добрими ділами дати їм пізнати свою неміч, свою душевну хворобу, щоб вони пізнали свою сліпоту, щоб вони звернулися до Ісуса і благали його, як благав Єрихонський сліпець: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй нас грішних», – наголосив вкінці владика.

На завершення брати семінаристи звеселили всіх присутніх співом колядок та віншуваннями, якими прославляли новонародженого Спасителя світу. А повстанськими піснями підняли дух любові до України.