Світло і тіні чортківських замків

8 червня у рамках святкування військово-історичного фестивалю «Чортківська офензива», в сесійній залі Чортківської міської ради журналіст, редактор, педагог Петро Федоришин представив перший том історії дослідження Чорткова «Світло і тіні чортківських замків». До речі, книга вже невдовзі вийде у життя значною мірою завдяки коштам платників податків міста та сприянню Чортківської міської ради.

«Світло і тіні чортківських замків» – це не просто колосальна праця майстерного автора, це своєрідна Біблія історії Чорткова. Над першим томом пан Федоришин працював не один рік, збираючи документи із не лише українських архівів, а й багатьох польських та австрійських, зокрема Кракова та Відня.

«Працюючи над книгою, я старався давати якомога більше документів мовою оригіналу. Адже про історію Чорткова написано чимало, втім мало хто робив посилання на якісь офіційні джерела, через що деякі епізоди минулого викривлені», – розпочав Петро Степанович.

Автор запевняє, що не має на меті когось у чомусь переконувати у своїй книзі. Він лише викладає історично правдиві матеріали, а висновки – за читачем. Більшість архівів, котрими користувався пан Федоришин, написані старопольською, німецькою, французькою, деякі – турецькою. Перший том – історія Чорткова від княжої доби і до XVIII століття.

Вся розповідь Петра Федоришина про книгу – суцільне відкриття для присутніх чортківчан. Адже цікавих, часто шокуючи деталей про місто – більше, ніж багато. Одне з них – перша згадка про Чортків датується не 1427 роком, а 1375.

З кожним реченням автор все більше і більше дивував присутніх. Спершу розповів, що сучасний герб Чорткова не зовсім правильний. Істинний, справжній герб – це герб родини Чортківських, які вклали колосальний внесок у розвиток та розбудову міста.

Інша династія – Потоцьких – теж доволі важлива епоха в історії Чорткова. У той час в Чортківському замку зберігалась величезна колекція картин та важливих документів. Їх перевозили до Львова, потім знову повертали до міста над Серетом, а згодом остаточно вивезли до Польщі. В тому ж замку колись була бібліотека із надписом на дверях: «Тут мертві живуть, а живі говорять».

Колись, аби отримати статус міста, необхідними умовами була наявність замку (для захисту) та ринку. Насправді колись у Чорткові був інший замок – на місці сучасного Домініканського костелу, спершу дерев’яний, потім кам’яний. Згодом почали будівництво іншого, котрий частково зберігся досі.

Цікава деталь – у архівних документах XVIII століття річка Серет у межах Чорткова мала 50-60 метрів ширини. Про тодішнє виробництво у Чорткові пан Федоришин знайшов ще більше інформації – більше двох тисяч сторінок у польських архівах. Ще цікавіше – у книжці є список всіх мешканців міста на початку XVIII століття.

Вищезазначене – лише крапля у морі із того, що ви знайдете у першому томі історії Чорткова, котрий налічує близько 900 сторінок. «Світло і тіні чортківських замків» саме готується до друку та вже невдовзі для всіх охочих відкриє найпотаємніші сторінки історії Чорткова.

На завершення, міський голова Володимир Шматько, вручивши подяку Петру Федоришину, зазначив: «Світло і тіні чортківських замків» – це вже невід’ємна частинка історії нашого міста, котру ми повинні передати майбутнім поколінням. Раніше історію Чорткова ми знали лише поверхнево, втім відтепер все змінилось – ми маємо документальне підтвердження всіх подій, описаних у книзі. Тож дякуємо, Петре Степановичу, за працю та недоспані ночі, обіцяємо – ваші старання будуть гідно оцінені».