На Теребовлянщині майорів червоно-чорний прапор «Легенди УПА»!

14-15 травня поблизу міста Теребовля відбулася сьома обласна теренова гра для молоді “Легенда УПА”, у якій взяли участь команди із 13 районних центрів Тернопільщини та міста Тернополя. Організаторами теренової гри виступили Тернопільська обласна організація Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Управління у справах сім’ї та молоді та Управління освіти та науки обласної держадміністрації.
В перший день школярі випробували свої сили на смузі перешкод та  турнірі з пейнтболу. А також показали свої інтелектуальні здібності у брейн-ринзі на історичну тематику, та продемонстрували свою акторську майстерність на  тематичній ватрі. Також кожен район привіз із собою творчий виріб присвячений 100-річчю із дня народження Михайла Сороки.

Другий день пройшов не менш насичено. Таборовики вправлялися в орієнтуванні на місцевості та веденні тактичних дій під час теренової гри. Метою якої було відшукати загублений прапор та відвоювати його у представників проводу табору.

В насиченій та цікавій грі із незначним відривом вже вдруге перемогу здобула команда Бучацького району, друге місце посіли гравці із Тернопільського, а третє місце вибороли представники Шумського району. На закритті гри переможці та учасники були нагородженні кубком, грамотами та цінними подарунками.

Довідково: «Легенда УПА» – патріотичний захід, що ставить собі за мету моральну, фізичну та розумову підготовку молоді до виконання нею військового обов’язку перед Українською Державою у лавах Збройних Сил та інших силових структур України. Є хорошою альтернативою грі «Зарніца», яку зараз пропагує антиукраїнський міністр освіти Табачник.

Тематика теренової гри цьогоріч присвячена до сторіччя з Дня народження борця за волю України, одного із організаторів Кінгірського повстання в таборах ГУЛАГу, нашого земляка – Михайла Сороки.

Сама ж гра приурочена легенді, згідно з якою у травні 1945 року сотня УПА отримала наказ переправити у Карпати прапор штабу УПА. В теребовлянських лісах воїни потрапили у засідку і загинули у нерівному бою. Однак штабне знамено так і не потрапило до рук ворогів, натомість з’являється кожної весни на місці бою як символ нескореності українського народу.