«Це було вогняне пекло!» Мешканці будинків, постраждалих від пожежі на Тернопільщині, вимагають повного відшкодування збитків

У редакцію «Народного слова» звернулися мешканці вулиці Зелена, що у Збаражі, чиї домогосподарства постраждали під час нещодавної масштабної пожежі на спиртобазі Зарубинецького спиртзаводу, яка знаходиться практично впритул до приватного сектора. Саме будинки мешканців вул. Зелена зазнали найбільших збитків від високої температури під час пожежі, адже вогняне полум’я сягало 25-метрової висоти. Щоб пожежа не перекинулася на приватний сектор, пожежники впродовж шести годин поливали будинки, які знаходяться впритул до території спиртобази, водою та спеціальною піною. Попри це від високої температури у будинках потріскало скло у вікнах, деформувалися та поплавилися пластикові вікна, двері, дахи, поспікалася городина, фруктові дерева тощо.
Збитки від пожежі людям обіцяли відшкодувати у повному обсязі. Яким же було здивування постраждалих, коли, отримавши на руки комісійні акти, побачили, що експерт не врахував усіх збитків від пожежі, а сума відшкодування не відповідає реальним збиткам. Люди обурені і вимагають справедливості. – Нам обіцяли відшкодувати завдану пожежею шкоду у 100 % розмірі, – стверджує мешканка будинку по вул. Зелена, 1 Наталя Колодійчук. – Казали, пишіть заяви, вказуйте, яких збитків зазнали під час пожежі – усе відшкодують. Разом із іншими потерпілими 25 червня була у кабінеті голови РДА Валерія Савчука під час засідання спеціальної комісії, на якій були присутні представник Зарубинського спиртзаводу та керівник спиртобази. Він привселюдно обіцяв, що підприємство відшкодує нам збитки у повному обсязі. Моя хата найбільше постраждала від пожежі на спиртобазі, бо знаходиться одразу навпроти. Від високої температури у будинку потріскало скло у вікнах, поплавився пластик на віконних рамах, обгоріли вхідні двері, піддашок, антени, на горищі навіть поплавилися телевізійні кабелі, обгоріла фарба на плоті та брамі, погоріли фруктові дерева, городина, квіти. Внаслідок того, що впродовж шести годин розпечений будинок поливали холодною водою, залите усе горище, від перепаду температур хата дає осадку, з’явилися тріщини на карнизі будинку. Невідомо, що із будинком буде далі, – бідкається жінка.
У понеділок, 2 липня, постраждалі нарешті отримали комісійні акти, але люди незадоволені, бо вважають, що оцінка збитків, вказана в актах, суттєво занижена. – Я не підписувала ці акти, бо вони несправедливі, знаю, що не підписували і наші сусіди,– стверджує пані Наталя. – Мені невідомо, на підставі яких розрахунків експерт здійснив оцінку і чому не врахував усіх збитків від пожежі. Дивним є розрахунок компенсації: за пошкоджені три вікна та вхідні двері мені пропонують одинадцять тисяч гривень. Нехай мені цей експерт покаже магазин, де я за ці гроші зможу придбати три металопластикові вікна і вхідні двері, а також бригаду майстрів, яка демонтує старі та встановить нові? Це нереально. А ще ж, після демонтажу та встановлення вікон, відкосів в кімнатах потрібно робити побілку, і все це я маю зробити за 11 тисяч гривень? Якщо на Зарубинецькому спиртозаводі за запропоновану мені суму відшкодування можуть це все зробити, то я згідна віддати їм ключі від будинку і повернутися додому після того, як вони зроблять ремонт, – пропонує пані Наталя.
У вівторок журналісти «Народного слова» були присутніми під час того, як до постраждалих мешканців вул. Зелена приїжджав представник Зарубинецького спирт0заводу Юрій Фецович. Чоловік обходив обійстя і спілкувався з мешканцями. Пан Юрій сказав, що готовий спілкуватися із постраждалими, але без преси. Усі побажання обіцяв переказати керівництву та власникам. Пані Наталя зі старенькою матір’ю, сусідами Марією та Ростиславом Батюками поцікавилися у представника спиртзаводу, чому керівництво спиртобази з ними жодного разу не зустрілося. Свої питання вони переадресували пану Фецовичу. – Чому керівник спиртобази пан Голяс не зустрінеться з нами. Ми написали заяви, у яких вказали реальні збитки, які отримали під час пожежі, і хочемо, щоб нам відшкодували їх. Ми готові до діалогу та компромісу, але ж про який діалог може йти мова, коли нам пропонують відшкодувати лише третину від реальних збитків, – обурюються люди. – Ми би дуже хотіли зустрітися і з експертом, яка проводила оцінку, і запитати, чим вона керувалася, здійснюючи обрахунки. Хочемо запитати керівництво спиртозаводу, яка потреба була запрошувати експерта з Тернополя, адже в Збаражі теж є експерти.
Багато запитань у мешканців вул. Зелена і до процесу самої експертизи. – Що то за експерт такий, який прийшов до нас на подвір’я без ручки, зошита, фотоапарата, лінійки, інших інструментів. Пані експерт лише оглянула подвір’я і попросила технічний паспорт на будинок. Якби ми знали, що оцінка відбуватиметься на основі технічного паспорта, а не за реальними збитками, то б ніколи їй паспорти не дали, – каже 74-річна пані Марія, мати Наталії Колодійчук. Ми не згідні із такою оцінкою і будемо вимагати іншої експертизи та іншого експерта, – підтримує маму пані Наталя.
Запрошує на своє обійстя Марія Батюк, що мешкає по сусідству із Наталією Колодійчук на Зеленій, 3. – Коли сталася пожежа, я була на роботі, на зміні. Чоловік Ростислав був вдома. Він почув вибух і побачив вогонь, одразу кинувся до сусідів(Колодійчуків). – Щосили стукав у двері, гукав, дзвонив на мобільний, але він був відключений, бо наші сусіди усією сім’єю були на випускному у Нижчих Луб’янках, – розповідає Ростислав Батюк. – Одразу за декілька хвилин приїхали пожежники та поліцейські, які ходили по хатах і казали взяти документи і терміново покинути будинки, що ми з сусідами і зробили. Оперативно все зробили хлопці. За пожежею спостерігали вже здаля, мокнучи під дощем.
– Відколи це все сталося, ми не можемо ні про що інше думати, нічого робити, просинаємося серед ночі і думаємо, що буде з нами, прислухаємося до кожного звуку. Щодня оглядаємо своє подвір’я, хату, і щоразу бачимо нові пошкодження, – каже Марія Батюк. – От нині помітили, що фарба на даху з профнастилу вже почала лущитися, зовнішня штукатурка змінила від вогню колір, невідомо, як вона поведе себе з часом. Через пожежу на спиртобазі у нас потріскали вікна, треба замінити 5 вікон, обгоріла огорожа, навіть віконця на курнику, який знаходиться аж за будинком, теж потріскали від високої температури під час пожежі 23 червня. А що вже казати про дерева, кущі, квіти! 100 кущів помідорів, огірки, малина, яблуні, – усе понищено. Ми хочемо, щоб нам відшкодували завдані пожежею збитки у повному обсязі. Свої обрахунки і вимоги ми написали у заявах. Ми обійшли не один магазин будівельних матеріалів у Збаражі і написали реальні ціни, за які можна придбати вікна, двері і все інше. Ми не хочемо чужих грошей, відшкодуйте нам наші збитки у повному обсязі, так, як обіцяли одразу після пожежі.
Сподіваються люди і на те, що правоохоронці з’ясують, чи мало підприємство, яке знаходиться впритул до житлових будинків, дозволи на переобладнання спиртобази під зберігання біоетанолу, чи дотримувалися на підприємстві техніки безпеки тощо.

Разом з тим люди безмежно вдячні пожежникам та поліцейським, які під час пожежі діяли надзвичайно оперативно та злагоджено, завдяки цьому вдалося приборкати пожежу і врятувати людські життя та майно й запобігти великій біді.
– Дуже вдячна пожежникам та поліції. Якби не вони, страшно навіть подумати, що би було з нами, – каже пані Наталя. До її слів подяки приєднується і мати жінки, пані Марія та сусіди Марія та Ростислав Батюки. – Ви б бачили, що тут було, що ми пережили, то було чисте пекло, – каже старенька. Пані Марія була у такому шоці, що навіть не впізнала рідного сина, коли він терміново приїхав із відрядження, почувши про пожежу.
– Під час пожежі нас не було вдома. Усі були на випускному у Нижчих Луб’янках, – розповідає Наталя Колодійчук. – Мій син Денис закінчив цього року 11 клас. Уже під час урочистостей дізналися про пожежу від голови сільської ради Василя Таращука, який теж прийшов на випускний до сина. Сільський голова одразу направив пожежну машину на Збараж. Саме лу’бянецькі пожежники, як я дізналася згодом, серед перших прибули на місце пожежі і намагалися її загасити. Ми ж навіть не змогли добратися до своєї хати, коли приїхали до Збаража, усе було вже оточено поліцією. Лише здалеку дивилися, як бушує вогонь і як пожежні поливають наші хати водою. До речі, це були саме луб’янецькі пожежники. Молодесенькі хлопці, це ж також чиїсь діти, а вони так безстрашно кинулися у саме пекло. Наших сусідів теж евакуювали, люди стояли під дощем і здалеку дивилися на свої будинки та молилися. До своїх осель людей пустили лише близько дванадцятої години ночі, коли пожежу загасили. – Чому ніхто із представників влади не поцікавився, чи ми маємо де ночувати, куди піти, у що зодягнутися, коли тривала пожежа і лив дощ. Адже люди повибігали з будинків в чому були, в хатніх капцях, без верхнього одягу.

P.S. 23 червня у Збаражі горіла спиртобаза, яку впродовж останніх декілька років Зарубинецький спиртзавод використовує для зберігання біоетанолу. Під час пожежі на території підприємства знаходилось 10 цистерн із цим легкозаймистим паливом, яке з кожним роком стає популярнішим у світі та Україні. Пожежа на Збаразькій спиртобазі завдала мільйонних збитків. Точну суму втрат ще встановлюють. У правоохоронців є поки що тільки початкова версія причини загоряння – порушення правил пожежної безпеки при зберіганні легкозаймистих матеріалів. В поліції є інформація про те, що первинне загоряння сталося, коли вантажний автомобіль зливав біоетанол. Правоохоронці припускають, що ймовірно відбувся витік спиртосуміші, який спричинив вибух і пожежу. Відкидають у поліції і версії про теракт та спеціальний підпал, хоча стверджують, що вони теж перевірялися. Лише 27 червня, після того, як з території спиртобази відкачали залишки біоетанолу, правоохоронці змогли оглянути місце пожежі. Триває слідство, яке встановить причини та винуватців пожежі на спиртобазі у Збаражі.

Наталка ПАРОВА