У Чорткові батьки обстоюють право своїх дітей на повноцінне життя в суспільстві
Замість того, щоб активно волонтерити, допомагати захисникам, батьки вихованців ЧОРТКІВСЬКОГО МКЦ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦЇ змушені обстоювати право дітей на повноцінне життя в суспільстві.
В редакцію “Погляд” звернулися
Як всім відомо, центр “Дорога в життя” знаходиться у приміщенні спального корпусу Чортківської СШІ√3 імені Романа Ільяшенка за адресою вул.Коновальця13/А з 2013 року.
Щоб привести приміщення до відповідних санітарно-гігієнічних норм,в 2018-2019 році з бюджету нашого міста було потрачено більше 1.5млн.гривень.
- Ми, як батьки, ходили на сесію міської ради, випрошуючи кожну гривню. Ремонт тривав півтора року. За той час діти мучилися в одній класній кімнаті. І от, нарешті, коли центр став відповідати усім стандартам, нас вирішили виселити, – розповідають батьки дітей.
За їхніми словами, навесні чортківська громада виграла якийсь гранд на 2 млн.євро на створення соціального житла для вимушено переміщених осіб. Як виявилося, цією будівлею є гуртожиток СШІ √3, в якому і знаходиться центр.
- Нас спочатку запевнили, що ми залишимось у цьому приміщенні. Це не викликало занепокоєння, тому що будівля величезна триповерхова, а наш центр займає крило на першому поверсі. Але нещодавно, нас поставили перед фактом, що ми мусимо увійти у їхнє положення і звільнити приміщення, бо житла потрібно багато і наш центр можна перепланувати у 2-3 малосімейки. Наші усі батьки дуже допомагають переселенцям, щиро співчувають і переймаються їхньою ситуацією. Тому готові допомогти з житлом, навіть при потребі взяти до себе додому цих 2-3 сім’ї, тільки б не виганяли наших дітей. Нам запропонували перейти в одну із груп садочку √1(в районі залізничного вокзалу), яка давно простоює і потребує капітального ремонту, а на це знову потрібні немалі кошти з бюджету громади. А саме основне, що місце розташування і складна логістика цього садочку не дасть можливості для подальшої соціалізації наших дітей. Пояснюємо чому:
Вихованці нашого центру мають важкі функціональні порушення і знаходяться на індивідуальній формі навчання. Але теперішнє місцезнаходження центру на території школи дає можливість вчителям приходити до дітей, навчати їх. Наші діти бачать школу, чують шкільний дзвінок, пересікаються з здоровими дітьми-ровесниками, харчуються в одній їдальні, займаються в спільному спортзалі, вчителі часто забирають їх на спільні уроки… Зовсім недалеко знаходиться музична школа, яка співпрацює з нашим центром. Поруч зупинка, поліклініки. Загалом, любі зміни в житті і побуті людей з важкими функціональними можливостями наносять їм важкі психологічні травми.
Ми дуже просимо залишити наш центр в даній будівлі, адже в умовах військового стану найбільш незахищеною верствою населення є особи з інвалідністю!!! – звертаються батьки до всіх хто приймає рішення.
П.с. напевно,всі подумали ,що відео під текстом зняте спеціально для цього допису?) А от і ні!)
Це уривок з фільму ,знятого тогоріч в рамках Всеукраїнського культурного проєкту ,,ОСОБЛИВІ МИТЦІ ВІД ТЕРИКОНІВ ДО КАРПАТ”,присвяченого популяризації мистецтва людей з інвалідністю.
Автор проєкту -режисер Yuriy Kochkarov тепер вже хороший друг нашого центру!!!
Коментарі вимкнені.