Тернопільські підлітки, які втопилися на Дністрі, не вміли плавати

Це був Петро Харук із села Литячі і Ігор Сюсяйло з села Устечко. Вони пішли нічну риболовлю, яка тала для них фатальною…

Як інформує “Нова“, мама Ігоря пані Зоряна не відпускала хлопців, але вони не послухалися. Взяли човна, сітки і рушили водоймою. На жаль, додому не повернулися…

У п’ятницю, 11 червня, їхній човен прибився до берега, а хлопців не було. Рідні, поліція та рятувальники два дні шукали їх, сподівалися, що вони живі, але 13 червня спливло тіло Ігоря, а 14 червня — Петра.

До пошуків зниклих залучали рятувальників, працівників відділення поліції №4 міста Заліщики, військовослужбовців Нацгвардії, працівників КОРДу та роти поліції особливого призначення. Вони з кінологами обходили обидва береги ріки, однак знайшли лише залишені на березі особисті речі неповнолітніх та перевернутий човен.

Дно річки в радіусі кількох кілометрів прочісували працівники відділення водолазно-рятувальної служби. Погодні умови ускладнили пошуки. На жаль, хлопців виявили мертвими у водоймі. Відомості про подію слідчі внесли доЄРДР, остаточну причину смерті неповнолітніх встановлять експерти.

“Прикро, що хлопці не послухались і пішли вночі на Дністер. Наскільки відомо, вони не вміли плавати, а глибина річки у тому місці, де рибалили, сягає трьох метрів”, — розповів староста села Устечко Ігор Тухлінович. —”Батько Ігоря помер у лютому цього року — раптово обірвався тромб, до трьох тижнів після того не стало бабусі. Хлопець залишився тільки з мамою. Пані Зоряна нині працює на сезонних роботах у дорожній службі. Втрата сина —величезна трагедія для неї. Про Петра не дуже знаємо у селі, кажуть, що його мати саме була на заробітках у Польщі, коли сталося непоправне. Ще близько 23-ої години того вечора Ігор телефонував до мами, казав, що скоро повернеться з другом, просив приготувати вечерю. Проте не повернулися. На біду багато не треба.

Може, хвиля понесла, перехилився човен і пішли під воду. Якби вміли плавати, то може би врятувались. У Дністрі біля Устечка вже були такі трагічні випадки. Близько 30 років тому втопився односельчанин, аж через сім місяців сплило тіло. З десять років тому було, що 26-річний хлопець стрибнув із мостаі втопився. А місяць тому біля берегів виявили тіло утопленого учасника АТО із сусіднього села. На воді треба бути обережним, адже це —непередбачувана стихія”.