Найдобрішу маму для тернопільського хлопчика без ручок та ніг знайшли аж у Америці
За долю особливого хлопчика Андрійка, який народився у грудні 2011-го року в одному із тернопільських пологових будинків, від самого початку вболівають не тільки мешканці нашої області, а й багато людей з інших областей і навіть інших країн. Дитина народилася без ручок та ніжок — такого випробування не витримали батьки, тому ще в пологовому відмовилися від своєї кровинки. Нині Андрійко перебуває в Тернопільському обласному спеціалізованому будинку дитини, знаному у народі як «Малятко», а невдовзі матиме батьків!
Волонтери «підняли на ноги» увесь Інтернет
«Шукаємо найдобрішу маму на світі!» — такі слова відкривають групу підтримки Андрійка в соціальній мережі «Вконтакті». Тисячі небайдужих користувачів сайту щодня діляться новинами про хлопчика, моляться за нього і чекають омріяної дати 18 травня — дня, коли американське подружжя Рейнолдз приїде в Україну, аби розпочати процес усиновлення Андрійка.
— В Інтернеті є кілька груп підтримки Андрійка. Упродовж року волонтери з України, Росії, Англії, Канади та інших країн поширювали інформацію про хлопчика з метою допомогти йому, — розповідає киянка Вікторія Ломаковська. — Я сама родом із Тернополя. Гостюючи у батьків, довідалася про народження хлопчика з такими серйозними вадами і перейнялася цим. Невдовзі ми з подружками створили групу підтримки Андрійка, почали навідуватися до нього у дитячий будинок. Коли Інтернет облетіло фото дитини, до нас приєдналися волонтери з різних міст. До речі, на російських інтернетпросторах теж створили групу підтримки нашого Андрійка. Так, Іра із Челябінська відкрила рахунок для збору коштів для хлопчика, невтомно розсилала інформацію про нього по найрізноманітніших сайтах. Люди жертвували і досі жертвують гроші на таке потрібне для Андрійка протезування. Наразі в Україні вдалося зібрати 12 тисяч гривень, в Росії — 100 тисяч рублів. Здійснити протезування зголосилися харківські медики, проте операцію досі відкладають через те, що хлопчик часто нездужає. Усі зібрані кошти волонтери планують передати майбутнім прийомним батькам Келлі та Езрі.
Келлі та Езра мріють про Андрійка
Американська родина, яка хоче взяти Андрійка за рідного, мешкає у місті Чаттануґа, що у штаті Теннессі. Молоде подружжя уже два роки виховує двох прийомних донечок з України, які народилися з синдромом Дауна. Вони свідомо удочерили «сонячних» дівчаток, бо Келлі має досвід роботи з дітьми з фізичними вадами — донедавна працювала вчителем у спеціалізованій школі. Езра в усьому підтримує дружину, бере активну участь у соціальному житті міста, виступає ініціатором акцій з пропаганди усиновлення дітей із синдромом Дауна.
Працює чоловік інженером.
— Ми наполегливо надсилали тисячі листів у фонди, що займаються пропагандою усиновлення, в церкви, і таки відшукали найкращих у світі батьків! — ділиться радістю Вікторія. — Американське подружжя прочитало про Андрійка у базі даних фонду “Reece’s Rainbow” («Расова веселка»). Серед анкет про діток із різними вадами їхні добрі серця полонив Андрійко. Ми дякуємо Богові, що допоміг їм зустрітися! Саме через цей міжнародний фонд іноземці найчастіше всиновлюють українських діток, для яких це часто єдиний шанс мати родинне коло, адже в Україні рідко хто зважується на їх усиновлення.
«Мріємо, щоб Андрійко був з нами!» — написало у своєму блозі подружжя Рейнолдз. «Місточком» у спілкуванні між волонтерами та американською родиною стали тернополяни Жанна та Юрій, які нині мешкають у Великобританії і добре знають англійську. Вони листуються з Келлі, поміщають новини про дитину в англомовній групі. Жанна розповіла, що американське подружжя вразило добротою, щирістю наміру та бажанням допомагати жити діткам із фізичними вадами. Подружжя не боїться труднощів щодо догляду за Андрійком, бо має певний досвід спілкування з дітьми з такими ж вадами. По сусідству з ними мешкає дитина, що не має кінцівок, тож вони навідуються до неї, а Езра навіть сконструював їй протези.
Рідні батьки викреслили Андрійка зі свого життя…
У Тернопільському обласному спеціалізованому будинку дитини поки що нічого не знають про можливих усиновлювачів Андрійка, до них ніхто офіційно не звертався з цього приводу, проте щиро бажають для хлопчика родини, яка могла б його поставити на ноги.
— Андрійко дуже гарний хлопчик — грається, добре їсть, підростає, — каже головний лікар обласного спеціалізованого будинку дитини Олександр Левандовський. — Ще в березні хлопчика мали доправити в Харківський науково-дослідний інститут для протезування, проте постійні «стрибки» температури тіла не дозволяють його прооперувати. В Андрійка порушений теплообмін, тому й піднімається температура.
Рідні батьки жодного разу не навідалися до Андрійка в «Малятко». Як розповіли «НОВІЙ…» у селі на Теребовлянщині, де мешкають біологічні батьки Андрійка, у лютому цього року у них народився другий синочок, на щастя, здоровий.
— Більшість людей досі засуджують батьків за те, що відмовилися від Андрійка, хоча є й такі, які вважають, що так — краще, бо вони все одно не мали б змоги забезпечити дитині повноцінне існування, — зізнаються у селі. — Кровній матері хлопчика недавно минуло 20 років, батько на 14 років від неї старший. Важко повірити, що їх ні краплі не болить душа за хлопчика, хоча збоку виглядає, ніби вони абсолютно не шкодують за своїм рішенням і назавжди викреслили бідолашну дитину зі свого життя. Ще на початках Андрійка хотіли забрати бабуся, а також одна їхня родичка, але батько поставив ультиматум: «Візьмете дитину — покину дружину і від усіх вас відречуся!» Звичайно, це не по-людськи і таку ненависть до дитинки не можна пояснити інакше, як черствістю серця… Ми усім селом молимося за Андрійка і хочемо, щоб він був щасливий!
Коментарі вимкнені.