«Між небом і землею»: у Зарваниці молилися родини загиблих та зниклих безвісти захисників

22 червня 2025 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця» на Тернопільщині відбулася особлива проща для родин українських військовослужбовців, які загинули або вважаються зниклими безвісти. Понад півтори тисячі прочан із Тернопільської та сусідніх областей зібралися у святому місці, щоби разом помолитися за своїх рідних і підтримати одне одного в горі.

Архиєрейську Літургію очолив архиєпископ-емерит Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Василій Семенюк. У своєму зверненні до присутніх він висловив щиру підтримку родинам, які втратили найдорожчих, і запевнив, що Церква розділяє їхній біль:
«Ми з вами в молитві. Ваша жертва – це свідчення глибокої вірності Богові й Україні».

Отець Микола Квич, військовий капелан і один із організаторів прощі, наголосив:
«Цей день став символом духовного єднання. Біль не ізолює – він об’єднує. У мовчанні, сльозах і спільній молитві ми відчули силу спільності та надії».

Отець Дмитро Телев’як підкреслив, що проща – це не лише духовна подія, а й простір, де родини можуть поділитися своїм болем і знайти розуміння:
«Тут люди бачать: вони не самі. Це молитва серця, яке не здається».

Чуттєвими стали свідчення самих родин. Мати з Чортківщини Уляна Вишнівецька, чий син Іларіон зник безвісти майже рік тому, тримала в руках його форму:
«Ми живемо в стані між небом і землею. Сьогодні я передаю список із двома сотнями імен – побратимів сина, за яких прошу молитися».

Галина Осовська зі Струсова приїхала в пам’ять про сина Мар’яна, який загинув у жовтні 2023 року на Донеччині:
«Мій син був добрим і світлим хлопцем. Ми тут, аби зберегти пам’ять про наших героїв».

З Івано-Франківщини до Зарваниці прибули дружини та матері бійців 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Галина Слізак, мати Ярослава Малого, з болем сказала:
«Чотири місяці – жодної звістки. Ми всі молимося за одне – щоб повернулися наші рідні».