Чому результати місцевих виборів далеко не такі як би хотілось прогресивній частині суспільства?
Чому українці в багатьох містах голосують за корупціонерів та схематозників, які “щось роблять”?
Чому на Заході таке неможливо?
Моя версія відповідей на ці питання пов’язана з поточним, толеруючим корупцію, менталітетом. Точніше, з його окремими, на жаль, не найкращими особливостями. Чому поточним? Бо вірю, що він змінюється і зміниться.
У країнах розвинених демократій корупціонер сприймається суспільством десь так само як в нас педофіл.
Яким би показово хорошим сім’янином не був педофіл, як би добре він не керував якимсь підприємством, скільки б не волонтерив і не передав допомоги військовим, як би часто не ходив до церкви, скільки би мов не знав, яким би благодійником не був, скільки б разів не виносив стареньку бабусю з палаючого будинку – в очах українців він уособлюється зі злом і змінити він це не зможе.
Такий собі ефект “ложки дьогтю в бочці меду”.
На жаль, для більшості виборців (українців, які не лінуються йти на вибори) корупція й розбазарювання ресурсів громади не є таким “дьогтем”.
Що робити?
Точно не опускати руки. Бо це буде програш європейської України проти її азійської моделі, чого так прагне путін.
Хто справді любить Україну, своє село чи місто і щиро бажає їм наблизитись до цивілізованого світу, то мусить продовжувати мінятись сам і продовжувати міняти людей навколо себе.
Щоб цей шлях долався легше, то варто:
а) розуміти, що дорога довга і економити сили;
б) не завищувати очікування, щоб не потрапляти в пастку надмірних чи критичних розчарувань; краще навіть занижувати очікування;
в) підтримувати усіх, хто йде цим шляхом і особливо тих, хто втомився, надмірно виснажився, розчарувався, бо не враховує поради з пунктів а) і б);
г) будувати самим або допомагати іншим створювати якісну пропозицію кандидатів у владу на кожні вибори.
Проміжна ціль – критична кількість українців, для яких КОРУПЦІОНЕР=ПЕДОФІЛ, незалежно чи він “щось робить”.
Оминути цю ціль і відразу обирати якісну владу за західними мірками не вийде.
На останок:
Про те, де ми є зараз в нашій історії, багато поколінь українців лише мріяли. За Незалежність покладена незліченна кількість життів. Життів!
Предки з минулого й віддавші життя нам волають: “Альоооо! Українці XXI-го століття, вам ввижається, що перед вами великі чи нездоланні труднощі?!! Ви слабаки! Ви живете в тепличних умовах і ви не бачили що таке СПРАВЖНІ труднощі! Припиніть скиглити і зробіть свою частину роботи.”
Депутат тернопільської міської ради від “Сили людей” Іван Сороколіт
Коментарі вимкнені.