Як Дзвінка Торохтушко з донькою вибір робили

Похмура женьщина, спостергач від веселої команди, хотіла заборонити мені сфоткати біля урни мою малу. І це в той історичний момент, коли моя мала, котра не дуже мала, вперше бере участь у виборах. Не положено – каже.
Я так з переляку роззирнулась – і справді: нічого ніде не положено. Зайвого, в смислі. Отже – можна.
Стоїмо і фоткаємось з веселими посмішками. А женьщина нервує і тяжко зітхає. На її думку, то все має бути серйозно, бо нічого смішного, коли таке твориться в країні.
І люди теж похмурі ходять, про ціни, тарифи говорять. І про те, що якийсь монах з Карпат напророчив в Україні високі тарифи, низькі зарплати, народне розчарування і війну. Монахові вірять, бо він дев`ять днів на Говерлі пробув.
Реально сподобалось як розвішані фотки кандидатів. В нас виборча дільниця в школі. Тож фотки висять так: Президент – на директорських дверях, клоун – на радіорубці, Юля – на каптерці прибиральниць, Кошулинський – на кабінеті стоматолога, Ляшко – на дверях медпункту. Решта приклеєні скотчем до стін.
Думаю, що це знак і монахові варто повернутись на Говерлу, бо він не ті видіння там отримав.
Кажу людям. Але, люди не вірять. Кажуть, що порахували вже і їм пасхальний кошик обійдеться в 5000 грн.
Уявила собі кошика розміром з фуру, чомусь, де замість писанок – яйця Фаберже.
Реально – не смішно, блін. Навіть, Мурка, моя домашня барига, задається питанням: де вечірня порція зубожіння?..

Дзвінка Торохтушко