У Тернополі студенти приручили кота Гриця

Майже рік в одному із корпусів Тернопільського національного економічного університету живе кіт. Студенти і викладачі кличуть його Гріша.

Вперше його стали часто помічати під стінами університету наприкінці весни 2018 року. Спочатку вусань боявся підійти до дверей, крутився біля лавок. Студенти пригощали його ласощами, пестили. Закономірно, до доброго тварина легко призвичаїлася.

Під час літньої спеки двері вишу часто залишали прочиненими, тоді й Гриць вирішив поглянути, куди це всі так поспішають щоранку. Найбільше уваги і тепла йому дісталося на другому поверсі, де розташований Навчально-науковий інститут міжнародних економічних відносин ім. Б.Д.Гаврилишина. Студенти і викладачі мимовільно зробили його своїм улюбленцем, організували йому посуд і їжу, не виганяли, коли засинав десь тут. Та найбільше йому подобається в кабінеті директора інституту, професора Ірини Олегівни Іващук, де має навіть своє улюблене крісло для сну.

• Коли Грішу попросити не заважати працювати, він іде на своє місце і тихенько чекає, споглядаючи за моєю роботою, — розповідає про університетського улюбленця Ірина Олегівна. — Гріша у нас з характером, і він у нього досить непростий: хоч і любить увагу, та не терпить її надлишку.
  

За неповторну харизму вусаня ще називають Гріша-начальник або Гріша-директор.

• Кумедно було, коли під час помпезних урочистостей з нагоди 30-річчя нашого інституту на сцену вийшов щойно виспаний Гріша, пройшовся через увесь сценічний майданчик, підійшов до ректора, покрутився біля глядачів. Це кіт, який дуже любить увагу до себе, бути на публіці — понад усе для нього, — розповіла Ірина Іващук.

Коли Ірини Олегівни нема в кабінеті, кіт прямує до директора Навчально-наукового центру інформаційних технологій Ігоря Романця. Тут йому купують спеціальний котячий корм, доглядають. Ігор Євгенович каже, що Гріша дуже лінивий, бо коли приходить до них, одразу моститься спати. У те, що він здатен ловити мишей, тут ніхто не вірить.
Однак не такий вже кіт і безкорисний: Гріша є особливою “родзинкою” у відеосюжетах, які знімають в університеті, а в грудні на Андріївських вечорницях він допомагав дівчатам дізнатися ім’я судженого.

Інколи Гріша покидає стіни вишу на кілька днів, у цей час в університеті хвилюються і шукають його. На зимових канікулах студенти часто зв’язувалися із директором свого інституту, щоб з’ясувати, як там їхній кіт.

Студентка другого курсу Катерина пошила для нього навіть одяг — іменну футболку з емблемою інституту, такі ж мають і решта студентів.

Декого в університеті Гріша надихнув взяти і собі кота додому.

Ось так у ТНЕУ “відповідають за тих, кого приручили”.

Ірина Юрко. 

Фото автора (з позначкою”Погляд”) та з приватної галереї Ірини Олегівни Іващук.