«Цей рік був складним, але нам вдавалось перемагати», – Володимир Труш

Менше року тому Тернопільщину очолив Володимир Труш. В структурі державного управління, – людино нова. Досвідчений менеджер, рішучий керівник, а ось про особисте очільник області говорить вкрай рідко. Сьогодні вперше Володимир Труш розповідає не лише про роботу, а й про себе та родину, про те, де живе, чим пишається, і що робить його щасливим.

«Цей рік був складним, але нам вдавалось перемагати», – Володимир Труш

Як ви сприйняли пропозицію очолити Тернопільську область? Чи став Тернопіль для вас другим домом?

Тернопільщина завжди була для мене близькою. Тут навчалась моя дружина, живуть наші родичі та друзі. Тернопіль завжди був для мене особливим містом. Я відчуваю себе тут як вдома. Пропозицію працювати на Тернопільщині я сприйняв як можливість реалізувати ті бачення, які в мене були.

В мене був досвід в управлінській роботі. Реалізував себе у бізнесі. Голова адміністрації – це теж свого роду  менеджер та комунікатор. Просто напрямків роботи більше і усі вони різні.

За цей неповний рік, є речі, якими я пишаюся, які в далося реалізувати. Вони приносять користь людям і це є найбільшою нагородою. Отже, час вже пройшов не дарма.

  • Ваш перший день на посаді припав на початок коронавірусу на Тернопільщині. Захворів перший мешканець області. Чи були у вас побоювання щодо відповідальності за ситуацію в області? Сумніви, що не впораєтесь з викликами?

Знаєте, усе відбувалося на стільки швидко, що у мене не було часу боятися. Треба було приймати рішення і вони мали бути швидкими, бо від цього залежали здоров’я і безпека людей. Одне я знаю точно, я не зміг би собі вибачити, якби знав, що щось від мене залежало, а я цього не зробив.

Якщо пригадуєте, з перших днів,  я намагався відкинути в сторону політику чи інші розбіжності і спільно протистояти проблемам. Говорити про те, що ми знали, як протидіяти пандемії, було б неправдою.  Цього не знав весь світ. Ми брали кращі практики інших країн і адаптовували їх до наших обставин.

Тернопільщини переймали в Міністерстві охорони здоров’я, готуючи протоколи лікування ковіду.

В мене не було часу на адаптацію.  Ми одразу кинулися в бій, але ці обставини задали темп нашої роботи. І не тільки в медицині,  а й на інших напрямках – в тому числі будівництва, ремонту доріг.

Яку ви оцінку можете поставити собі за роботу в боротьбі з коронавірусом.

 Оцінювати себе складно. Ми спрацювали на випередження. Ми не чекали вказівок з Києва, швидко законтрактовували усі районні лікарні області, негайно закуповували ШВЛ, медикаменти.



Це, звичайно, велика робота, але не менше залежало від кожного жителя області. Ви ж бачите, яким були результати карантину весною. Коли, справді, всі жителі залишилися вдома. Тільки завдяки цьому ми розірвали ланцюг поширення і хвороба відступила. Тому, напевне, було б неправильно говорити, що з коронавірусом борються тільки представники влади чи медики.


Важлива позиція кожної людини. Кожен має робити те, що від нього залежить. Ми – готувати лікарні, медики – надавати допомогу,  а кожен громадянин – дотримуватися  карантину.

 
Як змінилась ситуація на Тернопільщині за цей час? На скільки покращилась матеріально-технічна база лікарень, яка тепер наша готовність до спалаху ковіду?

Очевидно, що цього року в центрі уваги була медична галузь. Скажу відверто, що до нього я не був великим спеціалістом в цій сфері, але обставини змусили вникати у кожен процес – від протоколу лікування до роботи кисневих станції.

За цей рік ми підсилили роботу лабораторного центру, який на сьогодні є найпотужнішим в Західному регіоні. Закупили обладнання, підготували приміщення нового корпусу. Це зробили в надзвичайно короткі терміни – за два тижні.

На сьогодні в області для надання допомоги хворим на коронавірус підготовлено понад дві тисячі ліжкомість, а відсоток забезпеченості киснем становить більше 80%.

Ми відкрили у Тернопільській університетській лікарні новий корпус для хворих на коронавірус. Багато років він був закритий через незакінчені ремонтні роботи. Ми звернулися до аграріїв по допомогу, вони перерахували на благодійні рахунки лікарні майже 2 млн. грн., за які зробили ремонт. За бюджетні кошти буде закуплено усе необхідне обладнання.

Днями в область доставили 120 нових концентраторів, закуплених за бюджетні кошти. Ще майже півтори сотні прибудуть цього тижня.

Більшість лікарень я відвідав особисто. Крім того, як ви, напевне, знаєте, в області працювала моніторингова група, створена на моє розпорядження, яка інспектувала заклади. Нам важливо знати реальний стан речей, щоб розуміти, кого в першу чергу треба підсилити. Тому, думаю, найближчий рік «інтенсив» із закладами охорони здоров’я продовжуватиметься, адже Ковід поки не відступив. Він виявив багато проблем у медицині, які ми сьогодні поступово вирішуємо.

  • Чи вдалось реалізувати програму Велике будівництво? Чи були ви на кожному з побудованих чи відремонтованих об’єктів?

Ми здали в експлуатацію 14 об’єктів.  Це садочки, школи, спортивні зали та стадіони. Один об’єкт став перехідним. Це школа у Підгородньому, але цей проект розрахований і на 2021 рік, тому що там відбувається зведення закладу «з нуля» і реалізувати проект за рік дуже складно.

Нам часто закидали, що ми добудовуємо об’єкти, розпочаті у попередні роки. Я досі вважаю, що це було правильним рішенням, в результаті якого в області працює 14 нових об’єктів. Це, як на мене, господарський підхід. Ми довели до ладу, те що залишалося в підвішеному стані і тепер можемо розпочинати роботу над новими проектами.

Інакше б ми мали десятки розпочатих робіт і жодної користі для громади.

Ще раз кажу, мені не важливо, хто їх розпочав, мені важливо, щоб вони працювали.

Частиною «Великого будівництва»  є ремонт доріг. Чесно кажучи, я пишаюся результатами роботи у цьому напрямку. Зокрема дорогою М-19. Для мене це було принциповим питання. Ми довели, що можна взяти і зробити.

Насправді питання дорожньої інфраструктури набагато глибше, ніж знається на перший погляд. Це не тільки питання комфорту чи збереження технічного стану автомобіля. Це про людські життя і безпеку. Це про інвестиції і туризм, про логістику та імідж області та країни.


Що вважаєте своїм найбільшим досягненням на посаді голови за цей рік?

Цей рік був складним, але попри те нам вдавалось перемагати.

Мені спокійно від того, що карантинні обмеження ніяк не вплинули на збирання урожаю. Аграрії працювали дисципліновано та дотримувалися усіх епідеміологічних норм. У зв’язку із цим, ніяких збоїв у роботі не відбувалося.

За підсумками збирання зернових і зернобобових культур Тернопільщина посіла четверте місце в Україні.

Я гордий, що досвід Тернопільщини з оновлення системи харчування в школах впроваджуватимуть в усіх регіонах. Завдяки державній субвенції, яка надійшла у сумі 10,8 млн грн, а також співфінансуванню з місцевих бюджетів ми оновили харчоблоки у понад півсотні шкіл.

Нашим здобутком є те, що незабаром найменшим мешканцям Тернопільщини зможуть проводити операції на серці. Нову послугу надаватимуть на базі університетської лікарні у партнерстві з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М. Амосова. До нині такого роду втручань у нас не проводили.


Чи пригадаєте день, коли ви відчували себе по-справжньому щасливим?

Мені важко виділити один день, бо попри те, що цей рік був складним було багато радісних і щасливих моментів.

Якщо про особисте, то це мить, коли я побачив свою доньку випускницю. Коли вона отримувала золоту медаль за здобутки в навчанні. Також, коли вона вступила у вищий навчальний заклад.

Це двадцять років спільного життя з дружиною. Намагався, попри свою зайнятість організувати для неї свято.

Де мешкаєте у Тернополі? Чи придбали вже житло?

Відкрию вам велику таємницю: я винаймаю помешкання зі своїми заступниками. Ми живемо у чотирьохкімнатній квартирі, так дешевше і зручніше. Наради проводимо зранку до ночі. Постійно.

 Чи вплинув ваш прихід в політику на сім’ю? Чи вистачає часу на рідних, чи розуміють вони ваші запізнення, термінові справи?

Я вдячний дружині і доньці за підтримку та розуміння. Як тільки з’являється вільна хвилина, я їм телефоную. Вони знають про мої справи, про мій день, я часом питаю поради в дружини, бо зі сторони ситуація завжди виглядає по-іншому і часом цього свіжого погляду бракує у моїй роботі.  Звісно, мені їх не вистачає, але я радію, що попереду багато вихідних і я проведу ці дні з сім’єю.

Звичайно, пандемія і коронавірус вносять свої корективи у плани на Новий рік та Різдво, та це не означає, що ми не можемо святкувати.

Єдине, що ми цьогоріч маємо бути винахідливими і знайти альтернативні, а головне безпечні способи святкування, щоб захистити себе і своїх близьких.

Карантинні обмеження цілком поблажливі. Люди можуть відсвяткувати корпоративи та Новий рік, але я наполегливо прошу дотримуватися карантинних норм та берегти себе. Думати не про обмеження, а про можливість побути вдома, зі своїми близькими та рідними.

Я бажаю усім щасливого Нового року, сімейного затишку.  Нехай Господь береже наші сім’ї та країну.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *