«Від нових виборчих правил виграли «любі друзі» з проектом «Наш президент – Яценюк»

Осіннє політичне життя в Україні значно пожвавив ухвалений минулого тижня закон про вибори народних депутатів. Він викликав контрастні судження, дехто й досі дивується загадково швидкому його прийняттю і змістовному наповненню. Владна більшість з частиною меншості каже про «історичний» компроміс і спільну перемогу, інша частина опозиції – про велику зраду, освячену голосами вчорашніх соратників. Кореспондент «Високого Замку» запросив до цієї дискусії експертів – кандидата політичних наук Олександра Палія і директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка.

– Новий закон про вибори – крок уперед у напрямку демократії чи відступ від неї?

Олександр Палій. Оцінки цього закону неоднозначні. З одного боку, знято найбільш загрозливі положення, які могли призвести до фальсифікацій і суттєво вплинути на результат. А з іншого, збережено норми, які не можна вважати прогресивними. Мене найбільше турбує те, що вибори у мажоритарних округах відбуватимуться в один тур – депутата обиратимуть відносною більшістю. Для того, щоб кандидат представляв виборців у парламенті, при різних обставинах йому може вистачити і 15% голосів. При нашій неструктурованій політичній системі, де функціонують не стільки партії, скільки об’єднання на економічних засадах, така система виборів множитиме шахраїв при владі. Процвітатиме маніпуляція, гору братимуть політтехнології. Прикладом стало обрання міських голів у Києві, Харкові…

Я розумію логіку депутатів, які ухвалювали цей закон, – вони хотіли здешевити свою виборчу кампанію. Вони бояться народовладдя, бояться другого туру у «мажоритарці», коли народ показує свою волю переважною більшістю голосів. Але їхнє рішення далеке від демократії.

Було багато балаканини довкола відкритих списків, але їх так і не відкрили, навіть частково. А можна було запровадити таку систему, при якій виборець вказує п’ять, на його думку, найдостойніших представників політичної сили, за яку голосує. Це підвищило би внутріпартійну конкуренцію, змагальність…

Віктор Небоженко. Звичайно, йдеться про відступ. Маємо римейк 1996 року. Я тоді працював в Адміністрації президента, і разом з колегами вірив, що депутати-мажоритарники, які клялися нам у відданості, завжди будуть вірними президенту Кучмі. Але як тільки ситуація у країні почала погіршуватися, «мажоритарники» миттєво почали гуртуватися у свої групи.

Недемократія при прийнятті цього закону полягає у тому, що вперше в історії України опозиція і влада домовилися про створення собі переваг на наступних виборах. Це дуже гидко і сумно для України. Мало того, що влада не користується популярністю у населення. Тепер виявляється, що «стара опозиція» в особі БЮТ і «керована опозиція» в особі «Фронту Змін» домовилися про політичну монополію в українській політиці на найближчі п’ять років. Насправді це неможливо, бо політичні процеси відбуваються за стінами Верховної Ради. Але це дуже символічно і говорить про те, що різниці між авторитарними тенденціями у владі і в опозиції практично немає.

– Хто що виграв з новими виборчими правилами і хто що втратив?

Олександр Палій. Виграли три найбільші політичні сили – Партія регіонів, «Батьківщина», «Фронт Змін». Вони легко подолають 5%-й бар’єр. Решта у зоні ризику. Водночас зараз настільки високий попит на якусь притомну владу, притомну опозицію, що набрати цей високий відсоток для них не буде проблемою. Під притомною маю на увазі політичну силу, яка не мала б родових вад, які властиві абсолютній більшості політичних сил. Ту, яка б говорила не лише про себе, а й про потреби суспільства, щоб у ній не було людей скомпрометованих. Такі якісно нові сили – автономно або об’єднавшись між собою – можуть взяти виставлену виборчу висоту. Зібрати ці прохідні відсотки не важко буде навіть у Донбасі.

Віктор Небоженко. Прямо виграла так звана таємна масонська група, яка ось уже десять років має назву «любі друзі». Вони робили віртуальний проект «Наш президент – Ющенко». Тепер вони роблять віртуальний проект «Наш президент – Яценюк». Ця група виграла, бо при підвищенні прохідного бар’єра всі охочі з цієї групи потрапляють у парламент разом з Яценюком. Але це водночас великий мінус на самого Яценюка як майбутнього кандидата у президенти. Бо він став на той же шлях, що свого часу і Ющенко, коли за спиною виборців почав домовлятися з Партією регіонів.

– Як ухвалення цього закону позначиться на кліматі в опозиційному середовищі? Воно згуртується чи розбіжиться?

Олександр Палій. Буде об’єднання навколо двох найбільших опозиційних сил. Не виключаю також спроби утворити з числа опозиції альтернативний центр, ще одну прохідну політичну силу.

Віктор Небоженко. Коли ми говоримо про опозиційне середовище, то ним будуть зовсім нові люди, народжені вуличними акціями, соціальними мережами. Вони не будуть комунікувати ні з БЮТ, ні з «Фронтом Змін», ні з «Нашою Україною». Можливо, вони об’єднуватимуться навколо «УДАРу», «Свободи», якихось нових національно-демократичних сил.

– Чи можна за новими виборчими правилами уже тепер спрогнозувати партійну палітру майбутнього парламенту? Хто зійде на п’єдестал, а хто опиниться в ауті?

Олександр Палій. Можна не сумніватися, що політичні сили Азарова, Тимошенко, Яценюка пройдуть у нову Верховну Раду. «Аут» собі написали партії Литвина, Тігіпка. Можливо, за бортом опиниться і Комуністична партія – якщо її серйозно не підтягуватиме за вуха Партія регіонів. Щодо дрібних національно-патріотичних сил – то при консолідації вони мають певний шанс. У «Свободі» я не впевнений, бо у її базових регіонах відчувається певне розчарування. Якщо виникне новий «пасіонарний» проект, у партії Тягнибока виникнуть проблеми.

Віктор Небоженко. Про конфігурацію парламенту говорити ще зарано. Наступний політичний рік буде дуже тяжким. Прогнозую, що закон про вибори ще будуть змінювати.

На фото: Олександр Палій (ліворуч) – «Така система виборів множитиме шахраїв при владі»; Віктор Небоженко – «Вперше в історії України опозиція і влада домовилися про створення собі переваг на наступних виборах».