«У новорічну ніч наше помешкання перетворюється на дитячий садок», – ведуча каналу ІНТБ Олена Герасименко

Здивувало те у 2015-му, що якогось дня змінилося моє життя. Отак, як з ніг і на голову. І змусило повірити у себе, у нові сторінки, у цікаве продовження.

Я стала сильнішою, зміни загартували імунітет. Тепер по-іншому реагую на труднощі і проблеми.

Чим обрадував? Потішив першою власною книжкою, новою роботою, першою вишиванкою від коліжанки, цікавими мандрівками і порадами друзів. Тим, що поруч мої рідні і близькі серцю люди.

Розчарував рік людською байдужістю. Дехто перестав вірити у добре , склавши руки і відповідальність. Вони чекають вітру змін, нарікають на сьогодення і шкодують себе. А треба діяти!

Мабуть, у моєму житті змінився маршрут. А відтак, напрямок, пасажири і дорожні знаки. А далі – усе за розкладом. Тепер більше пишу, працюю над новою книжкою. Щотижня маю розмови без цензури на каналі ІНТБ. Словом, ціную миті, подаровані життям. Ми чомусь звикли старанно згадувати кожен прожитий рік. Хоча аналізувати себе, вчинки треба частіше. Бодай раз у тиждень подумати , побути наодинці з думками і розставити їх на полиці. Я завжди кажу, що безлад починається з голови.

Але цей рік подарував надію, що не все так погано у нашому домі. Якби зусилля кожного помножити на бажання, працьовитість і додати відповідальності за дії – у нас би була інша країна вже завтра.

У новорічну ніч наше помешкання перетворюється на дитячий садок, а мама на Снігуроньку-наглядачку. Кілька років поспіль до нас в гості приходять друзі дочки, то у нас завжди весело. Окремий стіл для дітей, і окремий для нас. Отак і зустрічаємо новий рік у дитячому колі. Їх збирається іноді більше десяти, тож ми не сумуємо. Завжди подарунки під ялинкою, яку прикрашаємо в останній день старого року.

Помітила, що з віком простіше ставлюся до новорічних святкувань. Не прагну помпезності, хочеться спокою, душевних розмов, блискіток на ялинці і світла в очах навпроти .