Тернополянка Ірина Давидяк із паперових трикутників складає потішних тваринок
Талановита тернополянка Ірина Давидяк два роки тому відкрила для себе захоплююче заняття – модульне оригамі, відтоді в її домі не переводяться милі рукотвори з паперу.
Цей вид творчості дуже швидко став улюбленим хобі. Ось в умілиці у руках поки що звичайні аркуші паперу. Утім уже за деякий час вони перетворюються на справжній витвір мистецтва. Аби виготовити якусь форму, пані Ірині необхідно запастися лише різнокольоровим папером, натхненням і бажанням.
— Ще зі шкільних років тягнуло до творчості. Коли народила дітей і більшу частину часу довелося присвячувати домашнім справам, знайшлися вільні години і для хобі. Плела різноманітні вироби з бісеру, зацікавилася й оригамі. Починала вивчати цю техніку, беручись за легші роботи. Із найпростішими формами неважко працювати навіть дітям. Поступово ускладнювала для себе завдання і починала виготовляти складніші фігурки. Дуже до вподоби мені робити мультяшних тваринок: це зайчик, сова чи пташеня. Звичайно, зі складнішими формами працювати важко, адже потрібно скріпити всі паперові частинки-трикутники так, аби виріб тримався міцно і не розсипався. Рукотвори, виконані в техніці оригамі, у мене переважно середнього розміру, — розповіла умілиця.
Жінка додала, що робота з папером її ніколи не втомлює. Навпаки, розслабляє, додає наснаги. Хоч, з одного боку, оригамі – досить складне мистецтво, тернополянці працювати з папером – саме задоволення.
— Для роботи використовую кольоровий та білий папір. Беру не дуже тоненький, аби його було зручно формувати у трикутники та з’єднувати докупи. Щоби зробити будь-яку фігурку, потрібно навчитися складати модулі за чітко визначеною схемою. Важливо, що всі лінії мають бути чіткими і рівними, а не якими-небудь. Не даремно кажуть, що саме тому заняття оригамі допомагає розробляти охайність і дрібну моторику пальців. Ось коли зробили певну кількість модулів, потрібно їх скласти в єдину фігуру. Всі трикутники я скріплюю без жодного клею. Звичайно, коли тільки починала складати форми, не всі вироби вдавалися. Бувало посипалися. Та це не відбило в мене бажання перестати працювати в цій техніці. Чим більше розвивала свої вміння, тим сильніше виникало бажання освоювати щось більш складне. Коли вдома не вистачило місця, де поставити свої поробки з оригамі, почала продавати деякі вироби. На жаль, зараз працюю переважно з бісером, тож на оригамі почала відводити трохи менше часу. Сподіваюся, в майбутньому, коли підростуть діти, буде більше часу для складання модулів і в моєму домі з’являться нові паперові фігурки, — зазначила Ірина Давидяк.
Жінка підмітила, що із паперових модулів можна складати різні об’ємні фігури: звірів, птахів, предмети декору інтер’єру та інше.
Коментарі вимкнені.