Валяні вироби тернополянки Тетяни Охрицької чарують красою та зігрівають

Рукотвори з овечої шерсті талановитої тернопільської майстрині Тетяни Охрицької чарують м’якістю, ніжністю, кольором та зігрівають, що річ не хочеться випускати з рук.

Здається, що умілиця частинку тепла своїх рук передала у шерсть, із якої зваляла різноманітні вишукані речі – шарфи, капелюхи, палантини, намиста, броші, шапки й навіть пальта.

—  Пані Тетяно, скільки часу з-під ваших рук народжується валяна краса?

— Валянням займаюся тривалий час – 12 років. Давніше побачила на деякий сайтах в мережі валяні вироби. Роботи настільки захопили мене, що захотіла і собі за це заняття взятися. Коли розпочала працювати з вовною, ця робота настільки захопила, що перейшла в хобі. Вовна – «живий» матеріал, приємний до рук. Беручи матеріал, відчуваю його тепло, м’якість. Що не хочеться випускати з рук ні шерсть, ні виріб з неї.

— Помітила, що у вашому доробку частіше можна побачити убори, призначені для надягання поверх одягу…

— Серед моїх робіт справді переважають аксесуари – шапки, сумочки, шарфи, а також прикраси. Часом роблю і плечовий одяг – пальто, светр, спідницю…. Тільки зваляти такі речі – задоволення не з дешевих. Потребує як матеріальних витрат, так і часу. Власне одяг роблю переважно під замовлення. Бо ж кожна людина – особлива. Індивідуальний розмір, смаки. А коли поспілкуюся із замовником, дізнаюся його смаки, побажання, візьму крій, то знаю, над чим працювати.

— Чи важко освоїти валяння?

— Будь-яка ручна робота – справа нелегка. Потребує не тільки бажання, але й терпіння, часу. От якщо взяти валяння, то воно забирає насамперед час. Немало часу. Тільки якщо робота приносить задоволення, з матеріалом працювати приємно, а за улюблену справу хочеться якомога швидше сідати, то у вас усе вийде. Можна добре освоїти будь-яке заняття, якщо є стимул!

IMG_6969.JPG

— А наскільки часовитратна робота над валяними виробами?

— Валяння – процес творчий. Тож важко відслідкувати, скільки часу знадобиться для створення виробу з овечої шерсті. Часом можна дуже довго виношувати в голові певну ідею. Тому коли нарешті сідаєш за вовну – діло горить у руках. За півдня, день може народитися шедевр. Тільки не завжди до нас надходить таке натхнення до роботи. Інколи життєва заклопотаність, проблеми, брак часу не дають з усією повнотою та натхненням працювати. Можуть бути й інші обставини. Наприклад, щоби працювати в техніці «шерстяна акварель», потрібно кожен малюнок викладати на виріб практично по шерстинці. Інколи буває, вклала смужечку шерсті до загального візерунка, аж дивлюся, – не подобається мені, як лежить ця вовна. І що ж! Доводиться перекладувати, переробляти. У процесі роботи, буває, мені декілька разів може щось не подобатися, тож доводиться змінювати розташування шерстинок. Тому на таку роботу іноді може піти тиждень, а то і два. Все залежить від натхнення.

—  Чула, що й майстер-класи проводите. Чи всім вашим учням вистачає наснаги й терпіння до валяння?

 — Помічаю, що не всім до вподоби як матеріал, з яким доводиться працювати, так, інколи, і саме заняття в цілому. Комусь вовна на доторк може бути справді неприємною. Бо ж виріб потрібно розкладати, мочити водою з милом. На перших етапах мої учні можуть спробувати зробити найпростіші вироби – прикрасу, маленьку іграшку. Якщо матимуть перші навики, можна створити і складніший виріб – рукавички, шапочку… Радію за тих людей, які знаходять себе у валянні!

Спілкувалася Анна СЕМЕНКІВ

10410741_870083149710445_6803600055729240311_n.jpg

Тернополяни

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *