Що дивує в Україні іноземців

В Україні перебуває більше 200 тисяч іноземців. Переважно це студенти, дрібні бізнесмени, різнороби на будівництвах. Із них торік затримано близько трьох тисяч нелегальних мігрантів – більшість із країн СНД. На постійне місце проживання щороку в Україні лишається 10 – 15 тисяч осіб. За прогнозами ООН, міграція в Україну щороку скорочуватиметься. Однак експерти Національного інституту стратегічних досліджень вважають: якщо не вирішаться проблеми глобального потепління, питної води та харчування, наша країна може стати полігоном для переселення.

“Коли українці п’яні, то дуже хороші”

Мухаммад Саїд БХАТТІ, 35 років

Народився в Лахорі, другому за величиною місті в Пакистані.

Вперше приїхав до України 2002 року. Постійно живе у Львові з 2007-го.

Навчався на факультеті журналістики місцевого університету ім. Франка. Намагався відкрити свій бізнес – спочатку кафе в Києві, потім кілька яток на базарі у Львові. Але це не приносило бажаних прибутків. Останні чотири роки працює таксистом, має власне авто.

Одружений з українкою. Виховує двох синів. винаймають квартиру за 300 доларів на місяць

У повсякденному житті розмовляю тільки українською, з поваги до країни, в якій живу. Чому так багато українців розмовляють російською? І не кажіть мені, пакистанцю, що українську складно вивчити. Наша країна довгий час належала до Великої Британії. Але сьогодні перша державна мова в нас – це рідна урду, якою спілкуємося щодня. Знаємо й англійську, але говоримо нею лише за потреби. А кияни мене якось запитали: чому ти говориш українською, це ж сільська мова?

Я – українець, але не зовсім, бо не краду. Багато разів чув: “Україна – рідна мати, не вкрадеш, не будеш мати!” В Україні навіть якщо бідна людина хоче працювати, їй не дають. От стоять бабусі на базарі, молоко, сир, овочі продають. Більшість приїжджають до Львова із села. Заробляють трохи грошей, але мають віддавати за місце 20 – 30 гривень щодня місцевим рекетирам. Інакше виженуть.

Щодо послуг таксистів – теж цікаво. У Пакистані більшість таксистів працюють на себе. В Україні таких одиниці. Крім того, що кожного дня водій повинен здати кругленьку суму в касу фірми, так у Львові ще є такі точки, зокрема біля нічних клубів, де паркування коштує 100 доларів. Хочеш там стояти – плати, інакше матимеш проблеми. Підходять здорові хлопці й починають дряпати машину, колеса знімати. Я приїхав до України, хотів отримати освіту й досвід, щоб знайти хорошу роботу. Але у вас працювати й заробляти гроші дуже важко.

Молоді українці одружуються й одразу намагаються мешкати окремо від батьків. Ми, пакистанці, навпаки, хочемо жити з батьками. Переважно з чоловіковими.

У кожній новій сім’ї виникають конфлікти, суперечки. Батьки бачать усе збоку, можуть оцінити, хто винуватий, пояснити мені, дружині, що зробили неправильно, заспокоїти, помирити нас. Українці не люблять, коли батьки намагаються вирішити за них їхні проблеми. Хочуть бути самостійними.

Моя мама приїхала в Україну кілька місяців тому, зараз живе з нами. Готує, прибирає. Віддаю їй свою зарплату, вона вирішує, як витратити гроші. Мусульмани говорять так: “Якщо батько помер, то половина світу зникає для дітей, а якщо померла і мати, то зникає весь світ”.

В українців фактично немає романтичного періоду кохання. Дівчата зустрічаються то з одним, то з іншим хлопцем. У вас усе одразу: кава, поцілунки, секс. Усе дуже швидко. Для моєї країни це неприйнятно. Якщо мені сподобалася дівчина, спочатку познайомлюся з батьками, родиною, попрошу в них номер її мобільного. Тоді починається період романтичних листів, прогулянок. Усе інше – після весілля.

Моя дружина не працює. НАВІЩО це їй? Коли жінка заробляє гроші, то може розлучитися, як їй щось не подобається, бо сама дає собі раду. Я хоч і небагатий, але працюватиму так, аби забезпечити сім’ю.

Люди в Україні пасивні. Треба протестувати, вимагати змін, якщо не влаштовує рівень життя, зарплати. Зараз тут майже ніхто цього не робить.

Українці хваляться своєю освіченістю, але англійською володіють одиниці. Мій 8-річний племінник пише англійською краще, ніж у вас професор.

Коли українці п’яні, то дуже хороші.

Газета

Що  українці думають про українців можна почитати ТУТ.

-1 thoughts on “Що дивує в Україні іноземців

  • 15:58 | 23.01.2011 о 15:58
    Permalink

    Знаю одну іноземку, котра одружена з місіонером і вони живуть в Тернополі. Спочатку з Японії переїхали в Київ. Перед цим довго вчили укр мову. так от, як переїхали в нашу столицю, то були в шоці, що там нема УКРАЇНСЬКОЇ мови. Тому й опинилися в Тернополі і навіть одружувалися у вишиванках…

Коментарі вимкнені.