Тернопіль має шанс перетворитися на центр військового туризму

“Убитий солдат уже не є ворогом”, – наголошують ініціатори створення пантеону на Микулинецькому кладовищі.

Тернопіль має шанс перетворитися на центр військового туризму. До того ж, він може стати прикладом гуманного ставлення до вояків, кістки яких досі лежать у нашій землі. Так вважають місцеві краєзнавці та прості тернополяни, які цікавляться історією. Тому вони й почали відновлювати німецький військовий цвинтар часів Першої Світової війни. Зокрема у суботу, 14 травня, там провели роботи з облаштування символічної могили, – пише газета “20 хвилин”.

– Перше речення Женевської конвенції, яку Україна теж підписала, – “Убитий солдат уже не є ворогом”, – каже тернополянин Сергій Ткачов, який особливо цікавиться історією саме Першої світової війни. – Воїн чи полонений має бути належно похованим. І ім’я його має бути збереженим. Наразі ми робимо лише перші кроки до цього.

Ініціатори відновлення німецького військового цвинтаря часів Першої Світової війни на Микулинецькому кладовищі – Сергій Ткачов та Ігор Аркуша – 14 травня встановили 63 хрести.  До роботи по відновленню долучився і Віктор Уніят. Цей був першим.

 

Гинули переважно піхотинці. Бої були на дамбі

У Тернополі, за словами пана Ткачова, полягли три полки німецьких вояків. Бої відбувалися здебільшого там, де нині – дамба Ставу. Усі загиблі були поховані з лівого боку Микулинецького кладовища. Донедавна територія зі старими могилами була вкрита непролазними хащами. Працівники цвинтаря, облаштовуючи нові місця для поховань тернополян, усе розчистили і виявили 63 вцілілих хрести.

– На частині території вже є нові поховання – це нормальна європейська практика, – пояснює пан Ткачов. – Адже німців похоронили тут майже 100 років тому. Ми ж маємо змогу створити пантеон на площі, котру спеціально для нього залишили.

Ця місцина – у низині, пояснив чоловік, тому спершу довелося привезти чотири вантажівки землі, аби насипати символічну могилу. Навколо – проклали доріжки, посипали їх піском. Згодом, якщо допоможе міська влада, там викладуть бруківкою щось на кшталт німецького прапора – чорну, червону і жовту “смуги”.

– В основному тут загинули звичайні піхотинці – це їхні хрести. Проте на пантеон ми вже перенесли пам’ятник, що стояв на могилі німецького офіцера Мейєра, – додає краєзнавець. – неподалік – посеред могил тернополян – є ще один монумент – офіцерові Мауеру. Ми теж хочемо його перенести сюди. Однак потрібні особливі зусилля, аби не пошкодити старий хрест, зроблений із місцевого пісковику.

 

Можна створити центр військового туризму

Ініціатори відновлення кладовища не прагнуть широкого розголосу своєї благородної справи. Ними керує лише почуття справедливості у ставленні до померлих, хоча вони й не українці. До того ж, подібні об’єкти – пантеони воякам різних держав, які воювали на території нашого міста й області, врешті можуть стати цікавими туристичними об’єктами. Вони приваблять сюди іноземних гостей. Запросити на Тернопілля можна і клуби військової реконструкції. Аби цю ідею втілити, незабаром краєзнавці планують підготувати презентацію – чим Тернопіль та область цікаві для військового туризму. Його центром, як каже пан Ткачов, може стати Зборів.

– Якщо у Тернопіль приїдуть, скажімо, посли Німеччини чи Бельгії – могили солдатів цієї держави, до речі, – зовсім поруч, на цьому ж цвинтарі, – додає чоловік, – вони не втратять нагоди вклонитися воякам своєї вітчизни. Інакше їх вдома не зрозуміють. Окрім того, тут є поховання дивізійників, вояків Української галицької армії та інші цікаві об’єкти.

Міського голову Сергія Надала, який заїхав на цвинтар із кількома підлеглими, зацікавила ця ідея. Втім, наразі мер пообіцяв подбати лише про виготовлення іменних табличок – їх згодом прикріплять до кожного вцілілого хреста. Якщо пізніше стануть відомі імена інших загиблих у Тернополі німців, ці дані викарбують на окремих табличках. Згодом цей об’єкт занесуть до переліку пам’яток місцевого значення.

Фото “20 хвилин”

Comments are closed.