Тернополянка народила дочку в таксі

Тетяна Гетьман, 34 роки, із Тернополя 5 березня народила дитину у таксі. Вона їхала до лікарні у райцентрі Збараж, де перебувала на обліку. З нею був чоловік 24-річний Андрій. Він і прийняв пологи.

— Ми переїхали до Тернополя рік тому. Тут не приписані, тому не могла стати на облік в якусь місцеву лікарню, — розповідає породілля.

Заколисує на руках немовля у рожевому костюмчику. Колиски батьки не купували. Через брак місця її нема де ставити.

Родина мешкає в орендованій однокімнатній квартирі на масиві Новий Світ. Тетяна раніше працювала продавцем на ринку. Андрій за освітою юрист, але роботи за спеціальністю не може знайти. Тому підробляє ремонтом квартир. У Тетяни є двоє старших дітей від першого шлюбу — 13-річна Інна і Андрій, 8 років.

— Що два тижні їздила до Збаража. Знала, що буде дочка. Ім’я вибрали всі разом — Катруся. Всім сподобалося, — продовжує Тетяна Гетьман. — Казала мені лікарка 3 березня: лягай, бо до неділі не доходиш. А я хотіла, щоб дитина народилася 8, на свято. Та й старшим дітям треба їсти зварити. Поїхала назад.

Немовля прокидається, плаче. До кімнати заходить батько, приносить пляшечку із дитячою сумішшю.

— Я увесь рік Андрію говорила: будеш на родах присутній. Але він віднєкувався. Казав, “утечу”. А вийшло так, ніби вмовила, — усміхається. — У суботу ми ходили гуляти в центр. Тільки вернулися, як близько дев’ятої вечора чую: хапнуло. Кажу Андрію: викликай таксі.

— Чорне “шевроле”-таксі якраз біля супермаркету за 100 метрів від дому стояло. Доки під’їхали під під’їзд, Таня спустилася. Таксист, як побачив її, злякався. Може, не поїдемо, каже. Але ми впросили, — згадує чоловік. — Їхали скоро, але не встигли.

Від Тернополя до Збаража — 25 км. Гетьмани зателефонували акушеру-гінекологу Наталії Стесишин. Вона готувала родильну залу.

— Андрій сів спереді в машині, а я ззаді, — розповідає породілля. — Десь 10 хвилин як за Тернопіль виїхали, чую, рожу. Дзвоню до лікарки. Та каже, виїжджаєм. А в мене води відійшли, аж в стелю струя вдарила. Повернутися нема як. Ноги на сідушку закинула, боком лежу. Чоловік тільки руки підставив, дитина вискочила. Таксист, як побачив, машину зупинив, надвір вибіг. Ледве впросили назад вернутися. Казав, ніколи не буде женитися і дітей не хоче заводити.

“Швидка” зустріла Гетьманів при в’їзді до Збаража, за кілометр від пологового будинку. Медики перерізали пуповину і забрали немовля з матір’ю до лікарні.

Дитина народилася вагою 3320 г і ростом 51 см.

— Катя була сама більша в лікарні, сама здоровша і сама спокійніша, — хвалиться Андрій. — Мене тепер важко чимось налякати. Я і в момент родів не злякався, не було коли. Пам’ятаю відчуття радості, як перший раз взяв дитину на руки. Нікому не хотів віддавати, навіть медикам.

Гетьмани поки що не отримують допомогу від держави на новонароджену дитину.

— Не встигли оформити всі документи, — пояснює мати. — Зараз важко, бо в одній кімнаті нас п’ятеро живуть. Але в селі роботи нема. А з городу не виживеш. Мусим бути тут. Добре, що Андрій заробляє. Хоч за квартиру заплатити, дітей в школу відправити та й харчуватися — 3 тисячі гривень на місяць не вистачає. Якби нам покращити умови як малозабезпеченій сім’ї. Але треба ходити по соцслужбах, а зараз нема як.  Бо де таку малу дитину діти?

— Такі випадки нас як медиків не красять, — говорить Наталія Стесишин, акушер-гінеколог Збаразької лікарні. — Переважно подібне стається, якщо жінка добирається з далекого села. А тут можна було у Тернополі в лікарню звернутися. Та головне, що і жінка, і дитина здорові. Обійшлося без кровотечі.
Олена ДЗІК, Газета по-українськи