“Український націоналізм – це не гра”

Голова Проводу ОУН (б), генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів під час перебування в Івано-Франківську відповів на декілька запитань Gazeta.ua.

Як ви оцінюєте ситуацію з приводу арештів “тризубівців”?

– У суспільстві є різні почини і кроки. Треба, очевидно, працювати в рамках закону. З іншого боку, потрібно запитати, чому є знущання над кимось. Щодо “тризубівців”, то варто замислитися, чому вони опинилися у такій ситуації і чи вчинений над ними арешт є справедливим? А, можливо, це демонстрація владою своєї сили? Для того, щоб у цьому всьому розібратися справедливо, ми маємо в Україні суд. Щоправда, якщо суд не підкуплений і не керований владою.

Чи варто все ж таки вдаватися українцям до таких нецивілізованих методів як вчинили “тризубівці” у випадку з пам’ятником Сталіну?

– Інколи людей щось дуже болить, і вони хочуть різними способами про це розповісти. Організація Українських Націоналістів не раз звертала увагу, що не поділяє екстремальних методів. До речі, свого часу уже були здійснені певні екстремальні кроки, які згодом намагалися присвоїти ОУН, хоча вона не мала жодного відношення до скоєного.

Також варто сказати, що молодь реагує різними способами на ті чи інші суспільні прояви, і водночас вчиться на тому. Щодо пам’ятника Сталіну, то уже давно потрібно було зняти не тільки його голову, а цілий постамент. І чим швидше це буде зроблено, тим краще.

Проте, погодьтеся, це не мали робити “тризубівці”.

– Це повинна зробити влада. З огляду на те, які злочини вчинив Сталін проти українського народу, то усі його пам’ятники варто познімати, а не так як у Запоріжжі будувати.

Якою є ваша думка з приводу скасування звання Герой України окремим неоднозначним особистостям української історії?

– Ми вважаємо що це погано, неконституційно. Щодо цього, то в англійській мові є влучний вислів “мавпин суд”. Ми знаємо, що це політична дія. Тому і Світовий конгрес українців, і Організація Українських Націоналістів уже писали про це Президентові. Якщо вони хочуть проводити гру легально, то потрібно усе відповідно робити, дотримуватися процесуальних норм тощо.

Ми категорично проти того, що діється. Степан Бандера заслуговує, аби бути Героєм України.

– Які націоналістичні партії нині мають, на ваш погляд, найбільшу перспективу?

– Я не буду робити наголосів на якісь окремі політичні структури. Український націоналізм – це не гра. Бути українським націоналістом – означає нести велику відповідальність. Отож усі ті партії, які хочуть підписатися під українським націоналізмом, мають найперше зрозуміти, що це величезна відповідальність, а відтак об’єднатися в єдину політичну силу, яка відстоюватиме інтереси українських націоналістів.

А як оцінюєте діяльність “Свободи” і її лідера?

– “Свобода” нині працює, і свідченням цьому є те, що значна частина суспільства проголосувала за неї. Але присутній і інший аспект. Є певний вакуум, адже нема дуже з чого вибирати. Нині найважливіше об’єднати націоналістичні партії.

Як гадаєте, чи може “Свобода” стати об’єднавчим стержнем для націоналістичних політичних сил?

– Я не знаю, чи саме “Свобода”… Як на мене, тут повинно бути партнерство. Партії мусять домовитися і не конкурувати між собою. Вони повинні об’єднуватися не навколо якоїсь партії, а навколо великої ідеї.

Чи задоволені ви спілкуванням з владою Прикарпаття?

– Задоволений. З головою обласної ради Олександром Сичем ми обговорювали питання відзначення 120-ої річниці від дня народження Євгена Коновальця. Подібна розмова була і з головою ОДА Михайлом Вишиванюком. Обласні керівники погодилися, що святкування потрібно робити на ширшому рівні. А меру Івано-Франківська Віктору Анушкевичус ми подякували за те, що він був ініціатором створення пам’ятника Бандери в обласному центрі.

Виглядає, що відзначення 120-ти річчя з дня народження Євгена Коновальця матиме радше західноукраїнський, а не державний рівень? Чи не буде у зв’язку з цим чергових спроб поділу на Схід і Захід?

– Зважаючи на це, ми написали Президенту України Віктору Януковичу лист, аби відзначення проводилося на загальнодержавному рівні. Потрібно пристосовуватися до вимог часу, враховувати регіональну специфіку України. Таким чином можна по різному вшановувати Коновальця. Скажімо, в Івано-Франківську підготувати урочисту академію, а в Луганську продемонструвати відео з нагоди річниці.

Крім того, що ви генеральний секретар СКУ ви ще й очолюєте ОУН(б). Що робиться для об’єднання ОУН(б) і ОУН(м), і чи існують нині суттєві розбіжності в організаціях?

– Це історична річ. Нині стосунки між крилами ОУН є дуже добрими, ми часто спілкуємося. Ми домовилися про об’єднання навколо великої ідеї. А щодо адміністративного об’єднання, то це справа історії. Воно може відбутися завтра, післязавтра, а може й ніколи не відбутися. Між нами немає розбіжностей. Крім цього, варто зазначити, що нерідко “доброзичливці” перебільшували тертя між двома крилами ОУН. Попри певні непорозуміння, які були в історії ОУН, “бандерівці” й “мельниківці” мають нині дуже тісну співпрацю. Вважаю, що адміністративне об’єднання на разі є другорядним, основне – відчути об’єднаний дух.
Ксенія ЛІЩИНСЬКА

Коментарі вимкнені.