Обличчя Тернополя: Борис Явір Іскра мріє про відновлення ратуші та подорож на Марс

«Погляд» розпочинає проект «Обличчя Тернополя». Ми будемо розповідати про людей, які живуть у файному місті, про їх життя, мрії. Отож, знайомтесь Борис Явір Іскра.

Деколи можна і не звати – сам приходжу. 🙂
Народився в місті Тернополі, чи не відразу переїхав у село – там були кращі умови для розвитку. Виростав у Малому Ходачкові в оселі коло річки, лугу, лісу… А навчався вже у Тернополі, де й завершив школу, художню школу, університет.
Займаюся дуже різноманітними напрямками: поліграфія, дизайн, малювання, пишу вірші та прозу, мандрую. Можу нанести зображення чи не на всі відомі поверхні – маю для цього потрібні знання та навички. Зазвичай люди замовляють футболки, сведри, візитки, різноманітні рекламні листівки.  Роботи представлені у соціальних мережах vk.com та facebook.com.
Видав як автор вже 11 художніх книг (з ISBN) та ще 2 самодруком, працюю над наступними. Мої університетські роботи (акварель) тепер висять у Педагогічному університеті та у Львові, деколи беру участь у конкурсах.
У вільний час мандрую, або ж роблю біжутерію. Часто мандрую не просто, аби на щось подивитися, а з науковою метою – відвідую місця розвіданих та нерозвіданих городищ наших предків.
Біжутерією почав займатися внаслідок розвитку свого зацікавлення різьбярством. Люблю працювати з деревом та природними матеріалами.
Люблю мандрувати, читати книги, їсти морозиво, малювати.
Люблю втілювати мрії, і не лише свої.
Люблю куховарити і моїм коліжанкам то подобається. 🙂
Не боюся. Цинічно відношуся до страху і будь-який його прояв у собі глушу. Правда, намагаюся бути виваженим, а не бездумно безстрашним (легковажним).
Негативно ставлюся до страху, адже саме він породжує агресію, непорозуміння, він є причиною корупції, свавілля влади тощо.
Відкидаючи страх, іду до мети. Ті перешкоди, які не можливо подолати сьогодні, відкладаю на час, коли буду мати більше сил, або ж іду іншою дорогою.
До тих моїх мрій, які вважаю за можливе озвучити, належить відновлення ратуші у Тернополі, подорож на Марс та вихід моєї країни із кризи (передусім ментальної). Якщо хтось скаже, що це неможливо, то я тільки посміхнуся. Кордони можливого існують у людських головах, а мрії є закликом до праці.
Тернопіль люблю за його спокій. Відносно невелике містечко із своїм настроєм. Йому б ще доброго господаря чи господарів, то він би став однією із перлин Східної Європи.
Тернополянам бажаю працювати головою. Розвивати свій смак на все: архітектуру, автівки, образотворче мистецтво, літературу. Відносно часто спілкуватися вживу із тими людьми, з якими душевно зручно. І частіше посміхатися.