Незалежність очима тернополян: які думки хвилюють керівника танцювального клубу «Альянс» Ольгу Полигач?

На питання рубрики «Незалежність очима тернополян» відповіла керівник тернопільського танцювального клубу «Альянс» Ольга Полигач. Щодня Ольга Андріївна спілкується з молодими, талановитими тернополянами – сьогоденням і майбутнім України. Тож напевно знає, як незалежність позначилася на наших земляках впродовж 26 років.

Чимало з учасників старшої групи «Альянсу» (переважно це студенти) все літо працювали в Польщі. Прикро, що в Україні немає умов, аби молодь могла розвивати свою державу і себе. Тож напередодні Дня Незалежності мене найбільше хвилює невпевненість у завтрашньому дні нашої молоді.

Пригадую 1991-ий рік. Тоді ми з чоловіком танцювали в народному ансамблі бального танцю «Мальви» у Тернополі. Наш колектив того року запросили виступити в Німеччині. Це був творчий обмін делегаціями. Спочатку німці гостювали в Тернополі. Ці колеги-іноземці видавалися нам дуже дивними, особливо їхня реакція на тутешні калюжі. Вони не могли зрозуміти, чому вони є. Але коли ми самі приїхали в Німеччину, отримали культурний шок. За два тижні перебування там я жодного разу не мила взуття – воно не бруднилося. Це дрібниця, але показова. Німецькі супермаркети були заповнені всякою-всячиною, коли в нас був суцільний дефіцит. Ніяк не вкладалося в голові, що це ми в них виграли війну: у нас нема нічого, а в них є все! Зараз контраст між нашими країни трохи розмився, але до Європи Україні ще далеко.

Незалежний українець – це впевнений в собі громадянин, з доступом до елементарних можливостей сповна реалізувати себе в своїй країні. Ось це і є незалежність.

Розповідаючи про Україну іноземцю за нагоди, акцентуватиму на туристичних принадах. Тут є на що подивитися і отримати задоволення. Втім, сфера, в якій працюю, – мистецтво у нас занедбане, як зрештою й інші сфери… Спроби змінити країну на краще відбуваються, але наразі не бачу якісних результатів цих спроб. Поки що.

Найяскравіший момент за минулий рік України, який мені найбільше запам’ятався: на крайньому в часі Блекпульському фестивалі бального танцю в Англії українські пари найчисельніше були представлені у фіналі. Виступи наших земляків були дуже потужними, гідно представили Україну на тлі світу. 2017-ий – перший рік, коли наша держава так високо піднялася в бальному танці.

Наразі наше суспільство більше готове до змін, ніж влада…

Підготувала Ірина Юрко.