Тернопіль — не для тернополян?

Тернополянка Людмила Юрчак звернулася у соцмережах з відкритим листом до влади і журналістів з приводу відсутності умов для пересування містом для людей з обмеженими фізичними можливостями. У відповідній публікації позначено інтернет-видання “Погляд”, то ж наразі сприяємо у поширенні інформації пані Людмили.

“Зауважила, що усе частіше зусібіч чути фрази на кшталт: “Пишіть скаргу” і “Треба написати скаргу! тоді виділять гроші!”, — пише Людмила Юрчак. — Але гроші не допоможуть там, де бракує мізків! Отже, про прогулянки цим чудовим світом. 

На першому фото – вхід в обласну (!!!) поліклініку. Якщо кому не видно, наголошу – там люди на милицях. Там всюди, весь час багато людей на милицях, з палицями, ходунками, слабозорих, слабочуючих – бо це поліклініка. А поруч обласна лікарня. Фото зроблено в той день, коли приймав обласний ортопед. Зрозуміло, ще ремонт, і “буде краще”. Але щоб покласти на розритий тротуар пару дощок, грошей не потрібно.. Потрібно включити мозок і бути людиною!

На другому фото – перехід біля обласної лікарні, і видно навіть, що бордюр теоретично має бути нижчий. Але цей бордюр інвалідний візок все одно не здолає! Я знаю, в мене є, ми намагались. Кожен камінчик – це жорстокий біль+пробиті колеса. Чи лікарня лише для здорових?
Тоді не треба прикриватися інвалідами і “виділяти” гроші”, не треба примушувати власників магазинів встановлювати карколомні пандуси. Давайте подумаємо лише про здорових – малюків у візочках, вагітних, нетверезих, замріяних, про на дівчат на підборах, стареньких батьків, що несуть в магазин і аптеку свою пенсію, голосно на якихось 35 чи 135 грн. Давайте подумаємо і про них, бо вони також громадяни.
Давайте таки зробимо Тернопіль комфортним – якщо гроші вже виділені і дорогу ремонтують. Давайте покладем пару дощок, а?
Краще не буде. Скільки б грошей не виділялося.
Може, для того, щоб включилися мізки, особам, які відповідають за благоустрій і безпеку, потрібно виділити чарівний пендель?”, — кінець цитати.