Тернопільський історик Сергій Волянюк: «УПА – це армія псевдонімів, шифрів та цигаркового паперу»

«Сергій Волянюк показав історію ОУН-УПА через людей, які її творили. Це перша книжка про воєнну округу УПА, тому це — унікальне видання», — мовив доктор історичних наук Василь Деревінський на презентації книжки тернополянина, кандидата історичних наук Сергія Волянюка «Історія воєнної округи УПА «Лисоня». Захід відбувся цими днями у книгарні «Є», модерував його Юрій Матевощук.

Історик працював над дослідження УПА зі студентських часів, а робота над книжкою тривала десять років.

— УПА – це армія псевдонімів, шифрів та цигаркового паперу. В часи підпілля дістати папір для друкарської машинки було складно, а той, що був, використовували для пропагандистської діяльності. Тому всі грипси, накази, документи друкували на так званому цигарковому папері в малій кількості — п’ять-шість примірників. Ті, що дійшло до нашого часу, є великою цінністю та рідкістю. Вони не зібрані в одному архіві чи папочці. Вони розкидані: можуть бути долучені до архівно-кримінальних справ повстанців, а, якщо ці документи захопили ворожі армії, то матеріали могли опинитись в архівах Росії, Польщі чи Німеччини…

За словами Сергія Волянюка, досліджуючи УПА, треба бути добре обізнаним із організаційно-територіальним поділом ОУН, адже саме ця організація була тим тилом, котрий забезпечив функціонування армії.

— УПА не формувалось в один день — цей клопіткий процес для оунівців почався в тридцятих роках, коли західноукраїнська територія опинилась під польською окупацією. В перспективі  ОУН ставила за мету побудувати самостійну соборну державу, а в поточних планах — підготувати молодь до боротьби, тобто проводити ідеологічні та військові вишколи, — розповідає історик. — Вони набули особливої актуальності в сорок третьому-четвертому роках, коли почались кровопролитні бої між радянськими та німецькими військами. В цей час оунівці докладають значних зусиль, аби сформувати підпільну армію, котра боролась би за соборну Українську державу.

На Тернопільщині початки УПА, за словами Сергія Волянюка, слід виводити з української народної самооборони. Весною 1943 року на Бережанщині та Чорківщині формуються перші її відділи. Таких загонів було близько десять-п’ятнадцять по тридцять-сорок осіб в кожному. Вони стали кадровою основою УПА на Тернопільщині.

5 грудня 1943 року відбулась конференція проводу ОУН і командування УПА. Роман Шухевич ухвалив рішення на основі УНС створити збройні підрозділи в Галичині — почали формувати вісім воєнних округ. Одна з них мала діяти на території Тернопільської області. Назвали її на честь Лисоні, гори на Бережанщиці, що стала символом української військової слави та звитяги. Цікаво, що впродовж існування військової округи її назва в документації змінювалась, але «Лисоня» прижилась найбільше.

Анна Золотнюк.

Фото авторки.

Comments are closed.