У чому значення Святої Вечері? – історія від священика з Тернопільщини

Наближається Святий Вечір або Свята Вечеря перед Різдвом Христовим. Часто, дотримуючись звичаїв Святого Вечора, у своїх хатах навіть не замислюємося над їхнім значенням. Часом чуємо різні дивовижні пояснення того чи іншого звичаю, який схожий скоріше на магію чи поганство, аніж на вираз християнських переконань нашого народу.

Тож спробуймо пригадати християнське тлумачення того, що майже кожен з нас чинитиме в часі Святої Вечері.

За старим звичаєм родина збирається у батьківському домі. Господар, який пильнував появу на небі першої зірки, входив у хату з дідухом та сіном, і усіх закликав до святої вечері. Очікування першої зірки є згадкою про очікування людством Спасителя перед приходом Христа на землю. Нам, християнам, це нагадує і про те, що й ми з радістю чекаємо Повернення Того, Хто прийде в славі судити живих і мертвих. До того ж очікування першої вечірньої зірки є згадкою про прихід трьох мудреців, яких зірка провадила на їхньому шляху до Вифлеєму, де вони вклонилися довгоочікуваному Месії. Дідух – є символом вічного життя, яке стало доступне людям через Христа. Сіно, розстеляли на долівці світлиці, в якій вечеряли, і на столі, а зверху накривали білим вишитим обрусом. Сіно на долівці сиволізує сіно вертепу, в якому народився Месія, сіно на столі – ясла, в які Марія поклала Ісуса, а білий обрус – пелени, в які Христа сповито.

На одному з кутів стола кладуть під обрус або три зубці, або три головки часнику – символ приходу трьох царів.
Як і годиться в християнській родині, Вечерю розпочинають з молитви, а опісля, починаючи з найстаршого і до молодшого споживають основну страву – варену кутю з медом. Кутя є згадкою про Хліб життя – Євхаристійного Христа, а також і символом нового життя, яке Христос приніс людям. Мед символізує те, що Христос, як новий Мойсей, відкрив новому Божому народові вхід до Обіцяної землі – небесної Батьківщини, куди стремить кожне людське серце.

Частим був звичай, щоб на святвечірньому столі горіло три свічки – як символ Пресвятої Тройці. Часто ці свічки не ставили на свічник, а в посудину, наповнену збіжжям. Це збіжжя згодом висівали в посудини за кілька днів до Великодня, щоб проросше жито було символом Христового Воскресіння.
Пісність страв Святого Вечора є символом того, що навіть найкраще в земному житті є всього лишень постом і приготуванням до Гостини Вічного Агнця.

Отже, треба знову відкрити для себе багатство сиволів нашої народної традиції, щоб пригадати собі наші християнські корені, нашу закоріненість в Христовому Євангелії.

Всім смачної вечері та гарних Різдвяних свят.
Христос Рождається!

Прот. Сергій Сіверський, Лановецьке благочиння

загрузка...

Comments are closed.