Різдво на мапі Тернопілля

Скоро будуть Різдвяні свята, зійде Різдвяна зірка і обійме своїм сяйвом люд та проголосить, що народився Ісус Христос. Тільки вже не побачать її мешканці хутора Зірка, що був у 1920–1940-х роках поблизу села Курдибанівка на Бучаччині. У березні 1946 р. там проживало кілька сімей. У 1949 р. мешканців виселили у східні області УРСР. У лютому 1952 р. залишилося 35 будинків, у яких вже ніхто не проживав. Нині на місці хутора – поле. Та й саме село Курдибанівку скоро можуть зняти з облікових даних, оскільки нині там проживає близько 20 осіб, збереглися руїни церкви Різдва Пречистої Діви Марії (розбита під час німецько-радянської війни).

Ну а який Різдвяний вечір і ніч без Вертепу. Невже у Тернопільській області нема і не було жодного населеного пункту з такою гарною назвою? Що ж, спробуємо пошукати. В адміністративно-територіальному поділі Тернопільської області немає села чи хутори з такою назвою. Але як кажуть, хто шукає, той неодмінно знайде. Так, був хутір Вертеп поблизу села Лошнів Теребовлянського району (де у 1952 р. в одному будинку проживало 3 особи), були хутори Вертепи поблизу сіл Заболотівка (1952 р. – 1 будинок, 3 особи) і Свидова (1952 р. – 5 будинків, 24 особи) обидва нині Чортківського району.

Мандруємо далі, звичайно, яка ж Різдвяна ніч без нечистої сили, пригадую Миколу Гоголя і його «Вечори на хуторі біля Диканьки». Так-так, є у нас цілий районний центр Чортків, а ще було село в Тернопільському районі Чортория, яке у 1964 році радянська влада перейменували на Миролюбівку, було на Шумщині село Голибіси, яке знову ж перейменували на Мирове.

Зранку у Дзвенигороді Борщівського і Звенигороді Бучацького районів весело задзвонять дзвони, які розженуть нечисту силу і сповістять: «Христос народився!».

…І розпочнеться Різдво. Є на Теребовлянщині мальовниче село з назвою Різдвяни. За переказами, назва походить від того, що тут ще у 1241 році на Різдвяні свята відбулася велика битва між військами Теребовлянського князя і татаро-монголами, від чого пізніше село назвали Різдвянами. Правда атеїстам дуже «різала» вуха ця назва і у 1964 році село перейменували на Світанок. Лиш, тільки у 1990 році населеному пунктові повернули історичну назву. Є в населеному пункті церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у 1887 році, у 1993 році біля церковного будинку збудували фіґуру Матері Божої, а у 2000 році місцеві каменярі встановили кам’яний хрест на честь 2000-річчя Різдва Христового.

Звичайно, які Різдвяні свята без Пресвятої Діви Марії та ангелів. Є на Тернопільщині села Ангелівка у Заліщицькому (було перейменоване на Весняне) і Тернопільському (у 1985–1991 рр. називалося Пігарєве на честь військовика, Героя Радянського Союзу Миколи Пігарьова, який закрив собою амбразуру німецького дзоту поблизу цього населеного пункту, у 1988 р. йому спорудили пам’ятник). Правда знайти населений пункт пов’язаний із Матір’ю Божою було важче. Але був на Заліщанщині хутір Богородиця, який належав до с. Голігради. У 1952 р. тут було 5 дворів, в яких проживало 22 особи.

Працівникам сайту «Погляд» і Тернопільського представництва Інституту української політики лише залишається привітати всіх мешканців Тернопільщини з Різдвом Христовим та побажати доброї різдвяної казки!

P.S.

…Але вважайте не переїдайте і не перепивайте, бо треба буде їхати на Кременеччину у села Крижі і Гаї, де були хутори Росоли… 

загрузка...

Comments are closed.