У селі Мишковичі Тернопільського району відкрили пам’ятну таблицю Богдану Бастюку

Кажуть, промахуються всі, крім гумористів. Вони одні б’ють в ціль, висміюючи порожнечу всього надто серйозного. І навіть всього смішного в людях.
Саме так, дотепно, з галицьким колоритним гумором та зі щемливим нервом поета вціляв у серця читачів Богдан Іванович Бастюк, поет, прозаїк, гуморист. Чоловік великого серця і такого ж таланту.
Вперше багато років тому потрапила мені до рук його книга поезії “Цілушка”. І відтоді знайшла для себе одного з найцінніших ліриків не лише Тернопілля – співців рідної землі та людської душі.
Тому й попросила Богдана Івановича бути редактором моєї книги” Клопоти з ідеалом”.
В анотації він написав: “…хто пройметься відчуттям рідної домівки при ознайомленні з творами поетеси, варто по-доброму позаздрити, бо сприймати в усій повноті її несподівані, з інтригуючими недомовленостями, почасти на інтуїтивному рівні мережані рядки зможе лише той, хто, зберігши юність у єстві, виріс, дозрів, мов яблуко на Спаса, і вилюднів…Причастіться. Богдан Бастюк”.

Бережу ці слова – як великий аванс. І берегтиму.
З глибокою, правдивою вдячністю.

Адже Богдан Іванович був з тих людей, хто не кривив душею.
І нині я так само з вдячністю згадую не лише його глибоку різнопланову творчість.
Дякую Вам, пане Богдане, за те, що вчили розрізняти людей справжніх, чистих і не лукавих, і з якими я на цій землі і під оцим небом завжди щаслива привітатися.
Сьогодні побачила Вас на меморіальній таблиці…
Пам’ять жива….

Нині в селі Мишковичі Тернопільського району
на школі відкрили пам’ятну таблицю українському письменнику, поету, члену НСПУ і голові Тернопільської обласної організації Бастюку Богдану Івановичу. Долучилися до цієї доброї події письменники Тернопільської організації НСПУ, обласного літоб’єднання, родина письменника, односельці, шкільна громада, чимало інших, хто любить і шанує слово талановитого земляка.
Пам’ятаємо…

Зоряна Замкова

Коментарі вимкнені.