Каплиця святого Миколая на Чортківщині охороняє село від бід та стихійних лих
Село Шманьківці одне з небагатьох багатих селищ на культурні пам`ятки та історичний досвід. Хочеться поділитись з Вами описом однієї з них.
Капличка святого Миколая, на перший погляд, не відрізняється нічим від інших, подібних їй.
Та якщо зазирнути їй у душу, у її історію та становлення, то можна почерпнути неоціненні спогади багатьох людей.
Ще у 1869 році було збудовано капличку і тут же встановлено скульптуру святого Миколая.
Фундатором цього будівництва став Миколай Карпінський, гадають, що цей чоловік був жителем села. Та у силу часу, до становлення цієї молитовні долучились багато людей. Про це свідчать події в 1926 році.
Коли каплиця була зруйнована, одна сім’я зі села Шманьківці, Мартин та Анна Вавриневичі, відновили її та скульптуру, на честь того, що повернулися із Канади.
Вдруге настав чорний час для пам`ятки.
Під час Другої світової війни каплиця та скульптура святого Миколая були пошкоджені.
Та зусиллями небайдужих селян, в 1989 році були зібрані необхідні кошти для відновлення. А скульптура знайшла своє місце завдяки Йосипу Сиваку та Михайлу Вавриневичу, які перенесли і встановили її біля дзвіниці православної церкви Святих Безсрібників Косми і Даміана.
Після реставрації всередині тут було пусто, але двоє жінок – Ганна Мацьків (на той час була сестрицею в церкві) та Меланія Вавриневич вирішили поїхати до дому до маляра, котрий колись розмальовував церкву в їхньому селі. То був Зіновій Тимошик.
Цей чоловік, одного разу впавши в яму, став глухим і німим. Покликала жінок дорога…
Доїхавши до кінцевої зупинки міста Сокаля (Львівська область) і, вийшовши з автобуса, почали розпитувати людей, де шукати майстра.
Одна жінка сказала, що він її сусід і показала, куди йти. Йшли вони, йшли, а потім натрапили на стежку прямо до його будинку, дорогою зустріли сусідку маляра.
Вона гостинно прийняла жінок та пустила переночувати.
Намалював маляр образ святого Миколая, за що вони йому щиро подякували.
Приїхали до дому і попросили односельчанина зробити рамку на образ та престіл.
Зробив благе діло мужчина, але грошей не взяв.
Після цих подій люди принесли рушник для образу, підсвічники, квіти.
А каплицю у 1989 році урочисто охрестили уже образом святого Миколая.
Щороку жителька села Галина Ушій прибирає каплицю. 18-19 грудня односельці приходять запалити свічку за добрий рік, урожай та добробут.
Каплиця охороняє село від стихійних лих та бід
А ми бачимо, скільки людей приклали своє добре серце і душу до її збереження.
Так і у житті: робіть більше благих справ- і ласка Божа буде з Вами!
Історією поділився Максим Огородник.
Оксана Шахова
Коментарі вимкнені.