На Тернопільщині ліквідовано гімназію з понад 200-літньою історією

У Бережанах ліквідували, чи то пак «злили» Бережанську гімназію, яка була заснована ще у XVIII столітті. Відповідне рішення прийняли депутати Бережанської міської ради на своєму січневому засіданні.

– «Правільной дорогой ідьотє, товаріщі!», – так і хочеться написати про депутатів Бережанської міської ради. Спочатку ліквідували бібліотеку імені Богдана Лепкого, днями почали «реорганізовувати» Бережанський ліцей імені Богдана Лепкого шляхом «злиття»… Зливають?.. Залишилося перейменувати вулицю Лепких… А що робити з пам’ятником?, – емоційно відреагував на дії депутатів відомий місцевий краєзнавець, заступник директора Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців.

Пана Микола доповнила відома громадська діяча та викладач гімназії Галина Проців.
– “Злиття” відбулося бібліотек за планом Калинюка і Музички (колишні голови райради та міськради). А Бережанській гімназії інший вердикт – не “злиття”, а ліквідація. До 150-річчя з дня народження Богдана Лепкого в Бережанах місцеві депутати ліквідували бібліотеку імені Богдана Лепкого та ліцей імені Богдана Лепкого, що є правонаступником Бережанської гімназії (1789 року заснування) – “ліквідовано” 17 січня 2023 року, – заявила Галина Проців.

Нагадаємо, Бережанська гімназія була крайній раз закрита в 1944 році, як казали наші пращури, “після другого приходу москалів”. Тепер на дворі маємо 2023 рік…

Історія гімназії.

Бережанська гімназія – одна з найстаріших гімназій України. Заснована у 1789 р. в Збаражі, в 1805 р. вона була перенесена в Бережани. У 1805 -1924 рр. гімназія була розташована на другому поверсі Ратуші, в 1924-1939 рр. – в новозбудованому приміщенні (нині школа № 1), а з 1991 р. – в будівлі колишньої вчительської семінарії на вул..Руській,12.

Історія Бережанської гімназії – це історія Галичини. Була вона німецькою, польською. У ній викладали і вчилися визначні діячі цих народів. Це ректор Ягеллонського університету Мацей Бродович, літературознавець Владислав Віслоцький, церковний діяч та письменник Якуб Ґаватович, маршалок Польщі Ридз Смігли, чеський письменник Ян Косіна та багато інших.

Немає в нашому краю школи, в якій навчалися і вчили так багато видатних діячів української справи. Колишній гімназист, а згодом письменник, професор Львівського університету Михайло Рудницький назвав її «гніздом орлів над Золотою Липою»: «Бережанська гімназія … мала вікову традицію, яку шанували і якою гордилися. У парі з цим це було одне з найбільш поступових огнищ виховання в Галичині».

Громадські діячі: Омелян Огоновський, Михайло Куземський і Михайло Малиновський, Степан Качала

Письменники: Маркіян Шашкевич, Богдан і Левко Лепкі, Антін Крушельницький, Антін Лотоцький, Михайло Яцків, Михайло Рудницький, Мирослав Кушнір.

Науковці: брати Огоновські, Андрій Чайковський, Мирон Зарицький, Іван Зілинський.

Митці: актор Степан Курбас, маляри Яків Струхманчук і Володимир Савчак, бандурист Зіновій Штокалко.

Педагоги: Олександр Барвінський, Степан Томашівський, Антін Крушельницький.

Борці за волю України: співзасновник Пласту Іван Чмола, пластунка, діячка ОУН, референт підпільного українського Червоного Хреста, зв»язкова і довірена особа Романа Шухевича Галина Дидик, яка була з головнокомандувачем до останньої миті і згодом відбула важке заслання. Це видатні ідеологи ОУН-УПА Ярослав Старух, Осип Дяків-Горновий, Дмитро Мирон Орлик.


Джерело: ПЕРШИЙ онлайн

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *