Дім – нагадує фільм жахів. Як живуть маленькі діти до яких нема нікому діла

Дім – місце безпеки, але не ТУТ, ТУТ – холодно (немає опалення ніякого), немає води, немає газу, немає достатньо ліжок для спання, немає для дітей особистого простору для ігор, навчання та розвитку, немає іграшок, немає друзів (сусіди не товаришують з дітьми). Дім – нагадує фільм жахів, який от от впаде (питання часу тільки), де також вітер гуляє по хаті і по усіх тріщинах (які в середині і ззовні є), меблі старі, поломані і живуть своїм життям разом з купою одягу і іншим мотлохом (іншими словами не назвеш ті речі в хаті).

1 кімнатка, в якій живуть (їдять і т.д) усі 9 осіб (7 дітей + мама і тато + дідо), немов рукавичка, яка схожа на сарай….

Вирішили не мовчати, оскільки чужих дітей не буває, і наш фонд не стоятиме осторонь від дітей і ми приходимо на допомогу тим, хто цього справді потребує

Тернопільщина….. вже вкотре побували у сім’ї, і вкотре душа кричала від «болі» і несправедливості по відношенню до дітей

Сім’я, де зростають діти з непростими долями, – недавно 3 дітей повернули мамі з «будинку дитини» (де діти від народження були там на вихованні), так як немає підстав щоб там діти були (згідно реформи інтернатної системи), ще 3 дітей (шкільного віку) на вихідні повертаються з інтернату до дому (на вихідні, свята, канікули), оскільки не мають підстав залишатись в закладі інтернатному, так як без статусу «сиріт» чи «позбавлених батьківських прав»…. ще 1 дитинка (дівчинка) тільки недавно народилась і вже встигла ковтнути всі умови бідноти, неготовності і занедбаності батьків

Діти – щирі та активні, дещо сором’язливі, боязкі, а ще постійно голодні, грязні (не миються так як води немає), від них неприємно пахне, одягнені в одяг, в якому бігають по хаті і вулиці, і в якому сплять (піжами відсутні), постільна білизна (темна як дорога), так як пратися немає де (нема води) і нема бажання в батьків щось міняти Так зручно дорослим, так комфортно. Діти нагадали маленьких Мауглі, до яких нема діла нікому.

Діти були і є учасниками булінгу (як зі сторони батьків так і зі сторони діда і баби)

де добряче отримували і отримують «фізичну» розправу за свій «непослух»

Батьки – дорослі (фізично), які абсолютно не готові до виховання дітей (так вийшло), батьки, які живуть «своїм дорослим життям» (в діалозі час від часу з алкоголем), забуваючи про дітей і їхні елементарні базові потреби (сон, їжу, чистий одяг, теплу кімнату, увагу, любов і т.д).

Батьки, які на жаль не вміють виховувати і не знають як виховувати дітей і дбати про них. Батьки, які, не думають про майбутнє кожної своєї дитини (живуть одним днем) + просять допомогу де можуть (фонди, добрі люди, батько часом жебракує в Тернополі і районі, працювати не хочуть (і не вміють і не хочуть вчитись) Не проти, щоб діти були постійно в інтернатах, а не вдома з ними (самі говорили про це прямо), але виплати на дітей не проти отримувати (за що ж жити будуть)

Сім’я не вміє і не може вчитися, заради дітей, а страждають діти…

Сім’я не готова виховувати і змінюватись…

а діти люблять маму….

Система (держава) – дітям краще з батьками… (хоч батько реально не біологічний батько для усіх 7 дітей) і він не проти «змити» руки від цього процесу…

Громада (система, ОТГ, сусіди) – не поспішає допомагати своїм, щоб витягнути з біди, заради дітей

Що маємо? – діти в холоді і голоді замість сімейних форм виховання (чи інтернатів)

Яка альтернатива ???