Лоукост VS сентименти: все, що ви хотіли знати про дешеві авіаквитки, але боялися запитати

Кажуть, народжений плазувати літати не зможе. Натомість народжені ходити літати змогли давно, хоч і не самотужки. Однак і в ХХІ столітті авіапереліт доступний далеко не всім, загалом через визначальні причини – нема за що летіти, не знають, як купити дешевий квиток або аеропорт далеко. Мимоволі кидаючи камінь в город європейців, мовляв, літають собі по 10 євро у всякі Парижі і Барселони і горя не знають. А чи можливі такі ціни в Україні, на підставі чого вони власне формуються і чи приземлиться коли-небудь “птах щастя” на тернопільське летовище, “Погляд” спробував з’ясувати в авіаекспертів.

Вільнюс – зручний портал для подорожі Північною Європою

Як ми вже писали раніше, у вересні запрацював прямий авіарейс “Львів Вільнюс” – наслідок спільного рішення авіакомпанії “МАУ”, керівництва міжнародного аеропорту “Львів” ім. Д. Галицького, аеропорту Вільнюса, приватної ініціативи зацікавлених осіб. Загалом процес тривав у межах трьох років. Легко писати про доконаний факт, а як було реалізаторам, ми запитали у почесного амбасадора Львова, одного з ініціаторів відкриття цього рейсу, авіексперта Нікодема Щигловського.

Почесний амбасадор Львова Нікодем Щигловський та генеральний директор міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького» Тетяна Романовська під час відкриття рейсу "Вільнюс-Львів".
Почесний амбасадор Львова Нікодем Щигловський та генеральний директор міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького» Тетяна Романовська під час відкриття рейсу “Вільнюс-Львів”.

– Відкриттю кожного авіарейсу передує тривалий процес з численними складовими, – зазначив Нікодем Щигловський. – Передумови цього процесу в львівського аеропорту були досить давно – інфраструктура, яка дозволяє виконувати рейси, відповідний пасажиропотік. Зокрема в Львові є зразковий новий термінал, неабияка туристична, гастрономічна оферти для туристів. У випадку прямого рейсу “Вільнюс-Львів” бачимо щонайменше три складові пасажиропотоку: для мешканців Литви рейс став зручною можливістю дешево і якісно відпочити на вихідних; з іншого боку – це цікаво для жителів Західної України та аеропорту “Львів”, адже йдеться про додатковий рейс у країну, яка входить у зону Шенген. Вільнюс у цьому випадку – зручний портал для подорожі Північною Європою.

Тенденція на даний момент така, що пасажирів з Вільнюсу до Львова більше, ніж в зворотному напрямку. Але з висновками ще рано, адже це лише початок життя нового рейсу. Підбивати підсумки буде правильно після закінчення щонайменше сезону. Втім, за результатами кількох здійснених рейсів є позитивні показники – щоразу більш ніж наполовину літаки заповнені.

Щодо аеропорту “Тернопіль”

– У випадку регіональних летовищ в Україні за точку опори слід взяти досвід Польщі, де авіаційний рух в невеликих регiональних летовищах розвивається щонайменше від 5 до 10 років,  – каже Нікодем Щигловський. – Це спричинено можливостями залучити додаткове фінансування з європейських фондів, такої можливості в України зараз немає. Однак на перспективу регіональні сполучення в Україні мають сенс бути. З осягненням певної точки прогресу, звісно, прийде час і на розвиток регіональних сполучень, в тому числі і для такого летовища, як тернопільське. Розвиток Львова як регіонального хабу одночасно дає можливість розвиватися меншим аеропортам. Чим більший пасажиропотік є у Львові, більший шанс взяти частку пасажирів регіональним летовищам. Але слід розуміти, що станом на сьогодні загальний авіаційний рух в Україні дуже низький. До прикладу, в країнах Балтiї авіатранспортом бодай раз в рік користується 30% населення, в Україні – всього 5%.

Авіаційна традиція для рейсів, які виконуються вперше, – водяна арка, утворена засобами пожежної охорони летовища, через яку проїжджає літак.
Авіаційна традиція для рейсів, які виконуються вперше, – водяна арка, утворена засобами пожежної охорони летовища, через яку проїжджає літак.

Прибутковість авіакомпаній – 2% (sic!)

Директор Friendly Avia Support, журналіст, авіексперт Олександр Ланецький розповів “Погляду” про специфіку роботи компаній-лоукостів, ціноутворення дешевих авіаквитків і не тільки.

– Середній річний рівень прибутковості європейських авіакомпаній (не лоукостних), якщо вони не збиткові, становить всього 2%, – зазначив  Олександр Ланецький. –  В авіації відбувається величезний валютний обіг з мізерним прибутком. Натомість, ті, хто функціонує довкола авіації (заправки, обслуговування аеропортів, оренда літаків, їх ремонт), отримують прибутки від 10 до 30%. Лоукости, а простіше – авіалінії, які завдяки багатьом факторам здешевлюють ціну на авіаквитки, мають 20% прибутку.

Олександр Ланецький.
Олександр Ланецький.

Як працюють лоукости

За словами Олександра Ланецького, найголовніша перевага лоукост-авіакомпанії – власні літаки, спеціальне технічне обслуговування, внутрішня дистрибуція (логістика), дотації.

До прикладу, компанія Ryanair почала купувати літаки в 1999 році, основний авіапарк замовила після трагедії 11 вересня 2001 року. На той момент нових літаків майже ніхто не купував. Відтак, Ryanair нараз купив 250 літаків однакової комплектації, потім збільшив замовлення до 450 суден. Їх вартість – комерційна таємниця. Але у кулуарах подейкують (з впевненістю на 99%), що компанія купила літаки по 28 мільйонів доларів – втричі дешевше прайсової ціни. Літаки Ryanair до першого капітального ремонту працюють впродовж 8 років, після цього, не здійснюючи ремонту, компанія продає їх по 28,5 млн. доларів – заробляючи на кожному по пів мільйона.

Наступний чинник. У Європі діє правило: якщо в компанії 50 однакових літаків, Європейське агентство з безпеки перельотів затверджує такій компанії спеціальну систему технічного обслуговування. Тобто все найвигідніше – для великих компаній. Такого великого аерофлоту, як у Ryanair нема ні в кого в Європі. Вони не роблять капітальних і поточних ремонтів взагалі, здійснюють лише технічні перевірки, витрачаючи вдвічі менше, ніж інші компанії.

Плюс: нові літаки споживають палива на 15% менше, ніж ті, що з тривалим терміном користування.

Ще один лайфхак: лоукости продають квитки тільки через свої сайти, не ділячись прибутком з турагенствами, – економія мінімум 200 мільйонів доларів в рік.

Секрет дешевого квитка

Є непоодинокі щасливчики, яким вдається купити квиток на літак за ціною від 7 євро. Цікаво, як з’являються такі ціни?

Версія Олександра Ланецького: скажімо, певний лоукост укладає договір з умовним аеропортом, обіцяючи впродовж року перевезти 1 млн. додаткових пасажирів. За це лоукости всюди отримують дотації від аеропортів, в середньому – 35 євро від кожного пасажира.

Лоукост продає квитки на рік наперед. Орієнтовно, через півроку компанія бачить, що їй не вистачає до мільйона ще 300 тис. пасажирів, тому щоб не втратити дотацію, впроваджує “акцію” по 10 євро за квиток, коли його собівартість становить 50 євро. Тобто начебто компанія втрачає з кожного такого акційного квитка 40 євро. Підрахуємо: 300 000 пасажирів х 40 євро = 12 млн. євро втрати. Але в підсумку, виконавши умови договору, авіакомпанія отримує дотацію в розмірі 30 млн. євро., що дорівнює 18 мільйонам чистого прибутку.

Плюс: пасажири, які злітали “на халяву”, як ніхто інший добре рекламують компанію, не розуміючи, хто насправді заплатив за дешевий переліт. Як каже Олександр Ланецький, лоукост – аж ніяк не благодійна організація, тут жодних сентиментів, насамперед – монетизація.

Національні авіакомпанії не користуються повагою

– У Європі абсолютно ніде не люблять національні авіакомпанії, – переконаний авіаексперт. – Бо як, скажімо, британцям любити ЕasyJet, яка губить твій багаж і привозить його на відпочинок через тиждень після того, як ти з нього повернувся? Чи послухайте поляків про їхній аеропорт “LOT”.

У всіх країнах сильний національний авіаперевізник займає більшу половину ринку. Але є такі, як Литва, де національного перевізника заради політичної кон’юнктури “приспали”. Тому в Литвi головну роль зараз вiдiграють летовища та запроваджена ними лiберальна полiтика вiдносно багатьох рiзних авiакомпанiй.

Куди літають в Європі?

Передусім, відпочивати: на море – 80% пасажирів, 15% – пиячити, 5% – оглянути визначні місця. У випадку Центральної Європи, країн-«нових» членiв ЕС, суттевий пасажиропотiк складають також заробiтчани – тому так популярнi напрямки у Сполучене Королiвство, Ірландiю, Норвегiю тощо. За словами Олександра Ланецького, європейці не розглядають моря в Україні як можливість відпочинку, архітектурних пам’яток європейського рівня тут теж майже нема. Єдине, що залишається – це секс-туризм, турки та араби, так звані “женихи”, вже відкрили для себе цей ринок.

Приміром, Іспанія – менша за Україну, але з величезним теплим морем та островами. Тут 204 млн. пасажирів в рік, з них 62 млн. – внутрішні. 50 млн. пасажирів перевозить ірландська лоукост-компанія Ryanair.

Олександр Ланецький переконаний, поки що не варто сподіватися, що в Україну прийдуть європейські компанії, які продаватимуть квитки за низькими цінами. Ринок, де перельоти недоступні 95% населення, авіаперевізникам нецікавий. Головні авіаринки в Європі зосереджені в Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Туреччині, Франції, Італії. Україна на даний момент залишаϵться поза дiапазаном найбiльшої активностi «бюджетних» авiаперельотiв.

Ірина Юрко.

 

Коментарі вимкнені.