Фірташ готовий платити високі податки!

Літо 2011 року може увійти в історію як час народження одного з найбільш дивних рухів мільйонерів – “за високі податки”. Останнім часом в низці країн світу заможні люди почали заявляти, що хочуть платити більше податків.

З подібними гаслами виступають здебільшого західні багатії, які стурбовані економічною ситуацією у своїх державах. Їх українські колеги поки що не надто переймаються цим і не поспішають копіювати моду, яка прийшла з-за океану.

Одним з перших на такий нестандартний крок наважився американський мільярдер Уоррен Баффет. У NewYork Times вийшла колонка відомого фінансиста, в якій він закликав Конгрес США підвищити податки для найбагатших приватних осіб, щоб підтримати скорочення бюджетного дефіциту країни.

Напередодні конгресмени схвалили підвищення ліміту держборгу США на 2,4 трильйона доларів, що, мабуть, і змусило Баффета агітувати за високі податки.

“Конгрес, дружньо налаштований до мільярдерів, балував мене і моїх друзів досить довго. У той час, коли бідняки і середній клас борються за Америку в Афганістані, а більшість американців намагаються звести кінці з кінцями, ми, мега-багаті люди, продовжуємо отримувати величезні податкові пільги”, – наголосив він.

Оракул з Омахи, як ще називають мільярдера, шкодує, що заплатив у 2010 році у вигляді податків лише 17,4% від доходу або 6,9 мільйона доларів у той час, коли співробітники його компанії платили в середньому 36%.

Бафет запропонував підвищити податки для тих, хто заробляє не менше 1 мільйона доларів на рік. Таких в Америці за статистикою у 2009 році було близько 240 тисяч. Крім того, мільярдер порадив американському уряду ще більше стягувати з тих, хто заробляє на рік більше 10 мільйонів доларів.

Ініціатива власника інвестиційної компанії Berkshire Hathaway стала справжньою втіхою для президента США Барака Обами, який довгий час вів запеклі дебати із республіканцями щодо зниження бюджетного дефіциту країни через посилення податкового навантаження для великого капіталу.

“У рамках переговорів я запропонував республіканцям такий план вирішення проблеми. Однак вони його відкинули, оскільки, на їхню думку, США не можуть нічого вимагати від мільйонерів, мільярдерів і великих корпорацій для усунення дефіциту”, – казав Обама.

Зрештою, найбільше послідовників у Баффета виявилося в країнах Євросоюзу, які також часто навідує примара боргових проблем.

Так, найбагатша француженка Ліліан Бетанкур, якій належить косметична компанія L’Orеal, разом з 15 власниками найбільших компаній у Франції попросила державу ввести спеціальний збір у бюджет для оздоровлення економіки.

“Коли уряд просить проявити солідарність, ми повинні зробити свій внесок”, – йдеться у відкритому листі, який підписали голови Peugeot Citroеn, Accor, Fimalac, Total, Sociеtе Gеnеrale, Danone, Orange, Air France-KLM, Areva.

Деякі європейські ЗМІ припускають, що Бетанкур таким чином намагається поліпшити свій імідж. У 2010 році власниця косметичної імперії потрапила у скандал через ухилення від сплати податків.

До того ж, лист французьких бізнесменів з’явився у той самий день, коли стали відомими подробиці нової програми уряду Франції щодо зниження бюджетного дефіциту. Вона, зокрема, містила пункт про введення додаткового тривідсоткового податку для осіб, чий річний доход перевищував 500 тисяч євро.

Вирішили не відставати від моди й італійці. Мультимільйонер Лука Монтедземоло, який очолює автомобільний холдинг Ferrari, запропонував обкласти співвітчизників з річним доходом 5-10 мільйонів євро додатковим податком.

Втім, він заявив, що платитиме тільки в тому випадку, якщо уряд Сільвіо Берлусконі почне проводити ліберальні реформи.

В Іспанії уряд соціалістів теж ретельно вивчає можливість повернення податку на статки, скасованого три роки назад. Економісти вважають, що 50 тисяч багатих іспанців можуть дати не менше 1 мільярда євро. Міністр фінансів Іспанії Олена Сальгадо недавно уже заявила, що шкодує про скасування податку.

Останніми до руху “обкладіть мене вищим податком” приєдналися заможні німці. Група з 50 осіб звернулася до канцлера ФРН Ангели Меркель із закликом “зупинити збільшення розриву між бідними і багатими”.

“Ніхто з нас не належить до рівня Баффета або Бетанкур. Ми – дуже велика громада: вчителі, лікарі, підприємці. Більша частина нашого майна успадкована, але у нас більше грошей, ніж нам необхідно”, – заявив засновник німецької організації “Багаті за податок на капітал” Дітер Лемкуля.

У групі вважають, що новий податок повинні сплачувати люди із статком понад 500 тисяч євро. Зараз максимальна ставка податків становить 42%. Попередній канцлер Герхард Шредер опустив її до цього рівня з 53%, які встановив його попередник Гельмут Коль.

На пострадянському просторі про такі ініціативи нічого не чути, хоча Україні з 9 мільярдами бюджетного дефіциту і режимом тотальної економії подібна “солідарність” її найбільш успішних громадян не завадить. Втім, у цьому не зацікавлені ні влада, ні власники великих фінансово-промислових груп.

Ще свіжі в пам’яті обіцянки на Банковій про введення для багатіїв податку на розкіш, проте в останньому варіанті Податкового кодексу ця норма так і не з’явилася. Депутати залишили в документі тільки сумнівний податок на нерухомість, введення якого в дію недавно перенесли на друге півріччя 2012 року.

Податківці стверджують, що в Україні більше 7 тисяч мільйонерів. У той же час, за їх даними, мільярдерів серед українців нема, хоча в останньому рейтингу Forbes таких виявилося вісім.

“Економічна правда” поцікавилася у постійних завсідників щорічних списків найбагатших людей, чи не планують вони приєднатися до незвичного руху.

 

Листи від ЕП отримали власник “Систем кепітал менеджмент” Рінат Ахметов, керівник Group DF Дмитро Фірташ, господар DCH Олександр Ярославський і Петро Порошенко, сім’ї якого належить концерн “Укрпромінвест” і кондитерська імперія “Рошен”.

Судячи з їх реакції, в Україні рух “за високі податки” навряд чи приживеться – більшість бізнесменів проігнорували запити. Відгукнувся лише Фірташ, статки якого за останній рік зросли на 540%. Він запевнив ЕП, що готовий платити більше податків, але воліє сам обирати тих, хто потребує його допомоги.

“Готовий, але вважаю, що у формі цільової допомоги це ефективніше. Я готовий робити для країни більше, понад тих податків, які я плачу”, – зауважив засновник уславленої RosUkrEnergo.

Фірташ, за його словами, допомагає переважно робітникам своїх підприємств та містам, де він розвиває бізнес. “Моє оточення – це кілька сотень тисяч людей, це сім’ї людей, що працюють на підконтрольних мені підприємствах”, – наголосив власник Group DF.

Бізнесмен нагадав, що виділив кошти на ремонт льодового палацу і оновлення тролейбусного парку 120-тисячного міста Сєвєродонецьк, у якому він придбав хімічний завод “Азот”.

“Таких прикладів десятки. Цільову допомогу ми надаємо у всіх містах, де є наші підприємства – в Горлівці, Черкасах, Рівному, Іршанську, Вільногірську, Армянську, Красноперекопську”, – зазначив господар українського хімпрому. До слова, цей статус зовсім не турбує Антимонопольний комітет.

У прес-службі Ахметова послалися на його зайнятість і заявили, що не можуть відповісти. Однак за нього це майже зробив його більш говіркий колега.

“Я знаю, що багато заможних бізнесменів думають і діють так само. Наприклад, Рінат Ахметов зовсім недавно інвестував у Рівненський центр променевої терапії значні кошти”, – нагадав Фірташ.

Утім, філософія західних мільйонерів дещо відрізняється від наведених вище аргументів. Вони віддають перевагу структурному внеску в економіки своїх країн і не прагнуть, щоб це виглядало як прояв благодійності для отримання дивідендів у вигляді лояльності місцевої влади або навіть прихильності цілого регіону.

Тимчасом український уряд латає “дірки” скарбниці за рахунок автомобілістів та економлячи на параді до Дня незалежності