Зміни у нашому житті за останні 20 років у цифрах

Більшість українців шкодують про розпад СРСР, стверджують, що жити в країні важко (хоча терпіти ще можна) і сподіваються на поступові зміни на краще. Вони менше читають, граються з дітьми і ходять у кіно, зате довго переглядають телепередачі і “зависають” біля комп’ютера.

Про це свідчать результати багаторічного проекту Інституту соціології НАН України щодо 20 річниці незалежності України, – пише УП.

Як з’ясували соціологи, українці по-різному сприймають зміни, що відбулися у житті людей за роки незалежності. Майже не змінилася від 1994 року кількість тих, хто беззаперечно вітають ці зміни, вважаючи їх прогресивними, попри труднощі і недоліки (10% у 2011 році і 8% у 1994-му).

Водночас, різко зменшився відсоток тих, хто вважає ці зміни необхідними, хоч і не такою ціною (43% у 1994 році і 25% у 2011). Порівняно з 1994 роком зросла кількість тих, хто вважає, що не було необхідності ні в яких докорінних змінах і що необхідно було покращувати існуючий на той час порядок життя, а не руйнувати його (19% у 1994 році і 23% у 2011-му), і тих, хто із задоволенням повернув би те, що було у доперебудовний період (17% у 1994 і 19% у 2011-му).

Водночас суб’єктивне життєвідчуття у 2011 році порівняно з 1998 роком істотно поліпшилося: у 1998 році більшість (60%) вважали, що “терпіти наше тяжке становище вже неможливо”, а у 2011 році більшість (53%) пристала на думку, що “жити важко, але можна терпіти”.

Якби референдум щодо незалежності України відбувався зараз, як би ви проголосували? (%)

Як би голосували?	2001*	2011
За незалежність	56	46.6
Проти незалежності	28	27.8
Мені байдуже	–	11.5
Важко відповісти	14.1	12.5

*У 2001 році – опитування Фонду “Демократичні ініціативи” та служби “СОЦІС”

Чи шкодуєте ви про розпад СРСР? (%)

Чи шкодують?	2011
Так, шкодую	47.4
Ні, не шкодую	29.7
Мені байдуже	10.4
Важко відповісти	12.5

Динаміка сприйняття громадянами змін, що відбулися у житті за роки незалежності України (%)

Ставлення людей до змін, що відбулися	1994	2011
Вітаю зміни, які відбулися, вважаю їх цілком прогресивними, не дивлячись на труднощі й недоліки	7,8	10,2
Вважаю, що зміни були необхідні, але не такою ціною	43,3	26,3
Не було необхідності ні в яких докорінних змінах, необхідно було покращувати існуючий на той час порядок життя, а не руйнувати його	19,0	23,4
Мене моє життя цілком влаштовувало, я б із задоволенням повернув все те, що було у доперебудовний період	16,8	19,3
Мені важко зорієнтуватися у тому, що відбулося	10,0	14,1
Важко сказати	3,1	6,8

Удвічі, якщо порівняти з 1998 роком, збільшилася кількість тих, хто вважає, що все непогано і можна жити – з 4% до 9%. Проте найбільш оптимістичним суб’єктивне життєвідчуття було у 2005 році, коли 18% вважали, що “усе непогано і можна жити” і лише 21% – що “терпіти наше становище вже неможливо”.

Проте у порівнянні з 1994 роком у громадян стало помітно менше сподівань на краще: у 1994 році сподівалися на поступову зміну на краще 52%, у 2011 – 39%; очікували погіршання 20% у 1994 році і 28% у 2011; зросла й кількість тих, хто намагається не думати про завтрашній день – з 18% до 23%.

Оцінка громадянами ситуації, що склалася в Україні внаслідок змін (%)

Емоційно-оцінні судження людей	1998	2000	2005	2006	2008	2010
Все не так погано і можна жити	4,1	4,4	17,9	13,4	11,7	9,5
Жити важко, але можна терпіти	30,6	38,9	51,4	48,5	53,5	53,4
Терпіти наше тяжке становище вже неможливо	59,9	50,4	21,1	29,1	27,3	29,8
Важко сказати	5,4	6,1	9,6	8,9	7,4	7,3

Оцінка населенням України перспектив змін у суспільній ситуації ( %)

Варіанти відповіді	1994	1997	2000	2011
Ситуація загалом буде швидко погіршуватися	20,3	14,8	18,8	28,2
Сподіваюся на поступову зміну на краще	51,6	54,0	50,1	38,8
Намагаюся не думати про завтрашній день, жити теперішнім	17,7	23,8	22,2	22,7
Важко відповісти	10,4	7,4	9,0	10,4

Як би ви охарактеризували наш час? (%)

Який зараз час?	2003	2006	2011
Обранців долі	7.2	10.2	12.4
Політиканів	33.3	41.9	44.0
Трударів	9.8	12.7	13.6
Жебраків	35.5	25.6	40.0
Авантюристів	23.3	24.7	36.1
Моральних авторитетів	2.2	6.6	11.0
Злодіїв, шахраїв	51.7	37.0	47.8
Талантів	2.3	5.4	7.5
Бюрократів	25.9	24.3	33.4
Професіоналів	4.5	5.4	7.0
Інше	–	–	2.2
Важко відповісти 8	12.4	13.6	6.5

Які соціальні групи відіграють значну роль у житті українського суспільства?
(Відзначте усі відповіді, які підходять)

Соціальні групи	1994	1996	1999	2002	2005	2008	2011
Робітники	23.4	17.2	19.7	27.2	28.5	23.8	15.4
Селяни	20.9	14.1	15.4	22.4	19.3	18.9	10.2
Інтелігенція	16.3	10.8	11.3	17.3	18.1	15.3	9.8
Підприємці, бізнесмени	24.2	21.7	30.7	28.0	31.9	33.4	37.0
Керівники держпідприємств	16.2	10.8	14.4	13.9	15.4	14.7	11.3
Службовці держапарату (“чиновники”)	29.1	27.4	33.3	23.9	25.7	29.4	30.0
Пенсіонери	1.9	1.3	2.7	6.8	6.	83.8	3.8
Керівники сільгосппідприємств	10.7	8.1	8.6	7.5	8.8	91.	5.4
Лідери політичних партій	–	–	–	24.5	28.3	36.9	30.9
Судді та працівники прокуратури	–	–	–	11.3	10.7	13.7	12.2
Мафія, злочинний світ	33.9	37.3	43.9	38.3	30.7	32.9	39.6
Інші	0.7	0.8	1.3	1.1	1.6	1.5	1.4
Ніхто не відграє	4.2	4.3	3.6	2.3	2.3	2.9	7.0
Важко відповісти	17.4	18.8	13.1	13.1	14.2	9.7	10.8

Незмінні цінності

Ціннісні пріоритети українців у 2011 році – майже ті ж, що й у 1991-му – міцне здоров’я (4.85 бала за 5-бальною шкалою), міцна сім’я (4.82 бала), благополуччя дітей (4.73 бала), матеріальний добробут (4.72 бала).

Серед найменш значущих для українців цінностей (менше 3 балів) – участь у діяльності політичних партій та громадських організацій 92.46 бала) та участь у релігійному житті (2.89 бала). У порівнянні з 1994 роком найбільше зросла значущість таких цінностей: міцної сім’ї (з 4.64 до 4.82 балів), суспільного визнання (з 3.97 до 4.17 балів), цікавої роботи (з 3.94 до 4.14 балів), демократичного розвитку країни (з 3.30 до 3.66 балів), участі у діяльності політичних партій і громадських організацій (з 2.09 до 2.46 балів).

Натомість зменшилася значимість наступних цінностей: сприятливого морально-психологічного клімату у суспільстві (з 4.49 до 4.16 балів), національно-культурного відродження (з 3.85 до 3.57 балів), державної незалежності країни (з 3.83 до 3.63 балів), можливості критики і контролю рішень владних структур (з 3.54 до 3.33 балів).

Динаміка ціннісних пріоритетів населення України за період 1991-2009 рр.

(у балах за 5-бальною шкалою)

Цінності	1991	1994	1997	2000	2003	2006	2009
Міцне здоров’я Матеріальний добробут Міцна сім’я Благополуччя дітей Сприятливий морально-психологічний стан у суспільстві Створення в суспільстві рівних можливостей для всіх Суспільне визнання (повага колег, співгромадян) Цікава робота Незалежність у справах, судженнях, вчинках Національно-культурне відродження Державна незалежність країни Підвищення освітнього рівня (інтелектуальний розвиток) Відсутність значного соціального розшарування (багаті – бідні, вищі – нижчі верстви суспільства) Розширення культурного світогляду, долучення до культурних цінностей (через мистецтво, художню творчість, хобі тощо) Можливість критики і демократичного контролю рішень владних структур Можливість висловлювати думки з політичних та інших питань, не побоюючись за особисту свободу Демократичний розвиток країни Можливість підприємницької ініціативи (створення приватних підприємств, заняття бізнесом, фермерство) Участь у діяльності політичних партій і громадських організацій Участь у релігійному житті (регулярне відвідування церкви, богослужінь, дотримання обрядів тощо	4.83 4.76 4.64 –   4.49   4.22 3.97 3.94   3.91   3.85 3.83   3.66   3.59     3.55     3.54     3.51   3.30   3.23     2.09     –	4.92 4.80 4.66 4.76   4.65   4.20 4.01 3.94   3.82   3.70 3.41   3.31   3.79     3.48     3.04     3.09   3.32   2.70     1.78     –	4.93 4.85 4.79 4.72   4.70   4.34 4.31 4.15   4.01   3.84 3.51   3.47   4.07     3.66     3.03     3.11   3.36   3.04     1.83     –	4.96 4.90 4.83 4.80   4.69   4.41 4.27 4.30   3.97   3.80 3.60   3.53   4.16     3.61     2.79     3.16   3.28   3.10     1.90     –	4.90 4.69 4.84 4.76   4.21   4.31 4.24 4.29   3.93   3.94 4.07   4.13   3.63     3.85     3.45     3.90   3.85   3.43     2.67     3.02	4.81 4.65 4.75 4.70   4.18   4.33 4.11 4.06   3.99   3.82 3.98   3.88   3.72     3.73     3.50     3.72   3.90   3.27     2.69     3.05	4.85 4.73 4.82 4.73   4.16   4.23 4.17 4.14   3.85   3.57 3.63   3.69   3.61     3.57     3.33     3.57   3.66   3.26     2.46     2.89

Цинізм в нормі

Показники соціально-психологічного стану суспільства за увесь час незалежності перебували у негативній частині шкал виміру.

Найгірші показники цинізму припадали на 1999-2001рр, а пік тривожності був у 1999 році. Натомість національна дистанційованість в Україні постійно зростає: істотно зменшується частка людей, котрі готові допустити представників інших національностей як громадян України і збільшується кількість тих, хто взагалі не допускав би їх у країну.

Близько половини населення становлять громадяни з ізоляціоністськими установками щодо міжнаціональних відносин.

Динаміка індексу соціального самопочуття (він характеризує міру задоволення основних соціальних потреб) засвідчує, що воно поволі поліпшувалося. Найгірший показник був у 1998 році – 33.7 бала (мінімальний показник – 20 балів, максимальний – 60), а найкращий – у 2008 році, коли індекс соціального самопочуття сягнув 39.4 бала, майже наблизившись до 40 балів рівноваги позитивного і негативного. У 2009-му – рік кризи – цей показник впав до 38.9 бала, а далі став поволі зростати: 38.6 у 2010 році і 38.9 у 2011-му.

Дозвілля вдома

Порівняно з 1994 роком істотно змінилася структура проведення вільного часу.

Як і раніше, лідером є перегляд телепередач (79% у 1994 році і 87% – у 2010-му). Істотно зменшилася кількість тих, хто протягом тижня слухав радіопередачі (з 47% до 33%), читав художню літературу (з 38% до 21%), займався з дітьми (з 39% до 28%), відвідував кінотеатри, бібліотеки (з 8% до 5% і з 7% до 4%), відпочивав на природі (з 21% до 13%), робив ранкову зарядку, займався фізкультурою (з 18% до 13%), грав у настільні ігри (з 12% до 8%), займався прикладною творчістю (з 13% до 5%).

Натомість істотно зросла кількість тих, хто протягом тижня проводив час перед комп’ютером (з 5% до 20%) та відвідував церкву (з 14% до 28%). Більше українці стали ходити в гості (40% у 1994 році і 45% – 2010) та приймати гостей (38% у 1994 і 46% – у 2010).

Структура і динаміка культурно-дозвіллєвих практик*, %

Види культурно-дозвіллєвих практик	Роки
	1994	1998	2002	2006	2010
Домашні види культурно-дозвіллєвих практик
Перегляд телепередач	79,2	80,1	76,5	87,4	86,6
Читання газет	53,6	61,9	61,2	66,5	51,9
Прослуховування радіопередач	47,3	50,2	43,6	50,4	32,7
Читання художньої літератури	37,7	35,0	24,4	24,1	21,1
Вивчення літератури за спеціальністю	–	–	7,7	8,9	7,0
Прослуховування музики	32,4	32,9	22,2	27,7	26,0
Перегляд фільмів по відеомагнітофону	–	–	10,0	13,6	10,6
Заняття з комп’ютером	4,7	6,6	5,3	15,6	20,3
Домашні види спілкування та відпочинку
Відпочинок, нічого не роблячи	42,9	39,0	34,4	42,2	42,3
Перебування в гостях	39,6	36,1	35,2	38,8	45,4
Приймання гостей	38,2	34,7	31,5	38,9	45,6
Заняття з дітьми	38,6	35,1	28,1	27,8	27,7
Публічні види культурно-дозвіллєвих практик
Відвідування церкви	14,4	14,0	13,5	16,8	27,6
Відвідування кінотеатру	7,9	1,5	2,0	4,3	4,7
Відвідування бібліотеки	7,2	5,9	5,8	5,1	3,7
Відвідування клубів, дискотек	–	–	4,2	5,4	4,5
Відвідування спортивних видовищ	3,8	4,0	1,7	3,1	2,4
Відвідування театрів, концертів, музеїв, виставок	3,4	3,9	3,7	2,9	3,6
Екскурсійна подорож	2,9	2,3	1,1	1,5	1,4
Публічні види спілкування та проведення дозвілля
Відвідування непродуктових магазинів та ринків	22,9	14,1	20,7	33,6	26,6
Відвідування ресторану, кав’ярні, пивбару	9,3	9,8	4,4	10,7	5,9
Активні види культурно-дозвіллєвих практик
Відпочинок на природі	21,5	18,2	8,2	13,3	12,6
Ранкова гімнастика й фізкультура	17,9	17,5	11,3	17,1	13,4
Настільні ігри (шахи, шашки, карти, доміно)	11,9	13,1	12,7	9,2	7,6
Біг, оздоровчі прогулянки	8,4	8,2	4,0	6,2	6,2
Відвідування плавального басейну, спортзалу, стадіону для занять спортом	4,7	4,9	2,9	3,3	4,3
Рибальство, мисливство	–	–	6,0	4,6	6,3
Практики “серйозного” / творчого дозвілля
Прикладна творчість (рукоділля, різьблення тощо)	12,9	9,2	6,7	5,6	4,6
Громадська робота	5,0	4,3	4,2	4,4	3,8
Художня творчість	4,5	3,5	2,1	3,1	2,7
Раціоналізаторство, конструювання	–	–	1,2	1,4	0,8
Колекціонування, фотографування	–	–	1,7	3,3	3,4
Відвідування гуртків, курсів, студій	1,9	1,9	1,6	1,5	1,6
Участь у художній самодіяльності	–	–	0,7	1,0	1,1

*Питання ставилося про участь у певному виді дозвілля протягом останнього тижня перед опитуванням.

ХХІ століття в Україні стало часом стрімкої комп’ютеризації та розвитку Інтернету. У 2002 році 80% не вміли і ніколи не користувалися комп’ютером, постійно використовували його на роботі лише 4%. У 2010 таких лишилося 55%, решта або постійно працює з комп’ютером (15%) або іноді його використовує (30%). У 2002 році Інтернетом користувалися лише 4.35% населення, сьогодні – 35.6%.

Під час проведення дослідження щороку було опитано в середньому 1800 осіб за репрезентативною вибіркою, що представляє доросле населення України (старше 18 років). В опитуванні 2011 року (квітень) було опитано 1200 осіб за репрезентативною вибіркою.