Історія на 200 балів: як скласти НМТ на максимум – розповідає історик Юрій Петрик
Як зацікавити молодь історією, підготувати до НМТ і виховати критичне мислення? Про це говоримо з істориком, викладачем і репетитором Юрієм Петриком. У другій частині інтерв’ю він розповідає про власний педагогічний досвід, сучасних учнів, особливості національного мультипредметного тесту та пояснює, чому історія — це не набір дат, а наука про людей і їхні рішення.
Про викладання та роботу з учнями
- Скільки років Ви вже вчителюєте? І де Ви починали?
Вже три роки я працюю в Тернопільському ліцеї №21 – спеціалізованій мистецькій школі імені Ігоря Герети. Саме там починав свою педагогічну діяльність.
Цього року у мене додалося роботи, оскільки паралельно я почав викладати в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Викладаю історію в Навчально-науковому центрі інноваційного моніторингу якості освіти.
Як правило, працюю онлайн, хоча бувають і відрядження. Іноді це виглядає так: у п’ятницю після уроків у ліцеї сідаєш на потяг, ніч проводиш в «Інтерсіті», і вже зранку, інколи навіть під звуки повітряної тривоги, приїжджаєш до Києва, де у суботу продовжується робота. Графік вибудуваний так, щоб заняття в Тернополі та Києві не накладалися.
Окрім цього, цього навчального року мене запросили до наукової ради одного з підрозділів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка — Науково-освітнього центру «Міжнародні студії Україна – Європа – Світ». Це також цікавий і новий для мене досвід.
Паралельно я є почесним членом організації «МОСТ» — це чесько-українська ініціатива, яка сприяє розвитку української молоді в Чеській Республіці. Разом із ними ми реалізовуємо різноманітні освітні та просвітницькі проєкти.
Тому, відверто кажучи, роботи справді багато — і це ще не враховуючи екскурсійну діяльність, генеалогічні дослідження та публічні виступи.
Екскурсіями займаюся, коли є вільний час. Співпрацюю з Тернопільським Туристично-інформаційним центром і час від часу проводжу екскурсії. Цього року, щоправда, через період НМТ це було складніше організувати, але поступово сезон повертається.
Тому запрошую всіх відвідати Тернопіль. І навіть якщо ви тут живете і вам здається, що ви добре знаєте місто — повірте, завжди є щось нове, що можна відкрити.
- Яким, на Вашу думку, має бути сучасний урок історії, щоб зацікавити дітей та студентів?
На мою думку, ключовим словом тут є саме зацікавлення. Важливо подавати історію не як набір сухих фактів чи механічне переказування підручника, а як живий процес, у центрі якого перебувають люди.
Історія стає цікавою тоді, коли ми намагаємося зрозуміти людей минулого: що ними керувало, які вони мали цілі, мотивацію, переконання, чому ухвалювали ті чи інші рішення. Факти важливі, але вони мають допомагати пояснювати історичні процеси, а не бути самоціллю.
По суті, історія — це наука про нас самих. Про те, що спонукало людей діяти колись і що спонукає їх діяти сьогодні. Якщо правильно донести це учням, вони починають сприймати історію зовсім по-іншому, і тоді з’являється справжній інтерес.
- Які теми з історії сьогодні найбільше цікавлять молодь?
Найбільший інтерес, як правило, викликає історія сучасної України та події ХХ — початку ХХІ століття.
Учнів цікавлять теми української культури ХХ століття: Розстріляне відродження, шістдесятництво, дисидентський рух. Великий інтерес викликає і період незалежної України.
Багато молодих людей добре пам’ятають або знають про події Революції Гідності та подальшу російсько-українську війну. Водночас важливо розуміти, що ці події не виникли раптово. Щоб осягнути сучасність, потрібно знати, що відбувалося раніше.
Саме тому важливо розуміти період після 1991 року, знати події після завершення Другої світової війни, а також Українську революцію 1917–1921 років. Усі ці етапи взаємопов’язані.
Я часто порівнюю історію із серіалом: якщо пропустити кілька серій на початку, потім значно складніше зрозуміти те, що відбувається далі. Так само і з історією — кожен період допомагає пояснити наступний.
Про репетиторство та підготовку до НМТ
- Ви займаєтеся репетиторством з 2011 року. Як за цей час змінилися учні та запити батьків?
Тоді я сам був учнем і допомагав своїм однокласникам готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Пізніше, вже під час навчання на історичному факультеті, почав удосконалювати власну методику викладання, а в останні роки серйозно зайнявся репетиторством професійно.
Щодо запитів батьків, то багато залежить від того, який напрямок обирає дитина. Якщо йдеться про вступ на історичні чи гуманітарні спеціальності, де історія має вагомий коефіцієнт, то й вимоги до результату значно вищі. Якщо ж історія є другорядним предметом для вступу, то й очікування можуть бути дещо іншими.
Водночас усіх батьків об’єднує бажання, щоб дитина склала НМТ на високий бал. І якщо говорити про тенденції останніх років, то я помічаю більше зацікавлення не лише кінцевим результатом, а й самими знаннями, які отримує учень у процесі підготовки. Батьки хочуть, щоб підготовка працювала не тільки на успішне складання тесту, а й залишала реальні знання на майбутнє.
Звичайно, це моє особисте спостереження, засноване на власному досвіді.
- Скільки у Вас вже 200-бальників?
Наразі маю сімох учнів, які отримали 200 балів.
Цього року поки що нових 200-бальників немає, але результати ще тривають, тому будемо сподіватися на хороші новини.
Водночас потрібно враховувати, що специфіка НМТ змінюється. На мою думку, останніми роками складність тестів зростає. Причому проблема не стільки в самому навчальному матеріалі, скільки в особливостях побудови окремих завдань.
Частина завдань сформульована досить специфічно. Інколи навіть мені, людині з науковим ступенем, доводиться витратити хвилину чи дві, щоб зрозуміти, що саме хотіли перевірити автори тесту.
Загалом ідея НМТ є правильною та необхідною. Але, на мою думку, під час створення завдань варто більше уваги приділяти перевірці знань і логічного мислення, а не складним інтерпретаціям формулювань.
- Що найчастіше заважає випускникам отримати високий результат на НМТ?
Безумовно, певний вплив має специфіка окремих тестових завдань. Але я не став би її перебільшувати.
Якісна підготовка дозволяє цілком реально претендувати на результат у межах 180–190 балів і вище. Водночас важливим чинником залишається стрес.
Особливо складно те, що сьогодні всі чотири предмети НМТ складаються протягом одного дня. Це велике навантаження як фізично, так і психологічно.
Я переконаний, що багато дорослих, якби самі спробували пройти НМТ у сучасному форматі, були б здивовані тим, наскільки це непросто. Після кількох годин напруженої роботи з української мови та математики потрібно зберігати концентрацію ще на двох предметах.
Тому я маю величезну повагу до нинішніх випускників. Вони долають не лише навчальні труднощі, а й значне емоційне навантаження, яке накопичується протягом усієї підготовки. Саме тому дуже важливо створити для дитини максимально комфортні умови та допомогти їй підійти до тестування у психологічно збалансованому стані.
- Чи можна якісно підготуватися до НМТ за кілька місяців?
Усе залежить від стартового рівня учня та його мотивації.
Теоретично за кілька місяців можна досягти хорошого результату навіть із невисокої стартової позиції. Але для цього потрібні великі зусилля, дисципліна та готовність системно працювати.
Якщо говорити про оптимальну підготовку, то я радив би розпочинати її приблизно за 9–12 місяців до складання НМТ. Це дозволяє працювати спокійно, без зайвого поспіху та стресу.
Підготовка — це не лише вивчення історії. Це також уміння планувати свій час, розподіляти навантаження й поєднувати навчання з іншими справами.
- Які методики використовуєте під час підготовки учнів?
Основа моєї роботи — це поєднання теорії та практики.
Паралельно з вивченням матеріалу учень постійно отримує зворотний зв’язок. Це можуть бути обговорення тем, аналіз історичних подій, проміжні перевірки знань і тестування.
Для мене важливо не просто пояснити матеріал, а розуміти, наскільки учень його засвоїв і які моменти потребують додаткової уваги.
Тому підготовка — це завжди співпраця. Сьогодні часто говорять про суб’єкт-суб’єктний підхід в освіті, і я повністю його підтримую. Результат досягається тоді, коли викладач і учень працюють як партнери, які разом рухаються до поставленої мети.
Спілкувалася Надія Греса
