Як змінилося ставлення до Януковича: від підлабузництва – до прокльонів

Президент України – вкрай обдарована особа. Настільки вразити людей, поцілити в саме серце, може далеко не кожен. До нашого президента ніхто не може залишатися байдужим. Навіть на його рідному Донбасі йому або з наполегливістю, вартою кращого застосування, лижуть дупу – або ж його проклинають.

Ми вирішили скласти топ найяскравіших висловлювань на адресу Гаранта, але при цьому провели географічний тарґетинг  – східна Україна (переважно, Донбас).

Почнемо наш творчий огляд з підлабузництва.

1. Хіт-парад відкриває однокласник Віктора Федоровича Володимир Довцов, який присвятив вірш своєму шкільному товаришу:

Виктор, ты свет наш и знамя.
С тобой мы пойдем на врагов.
Веру принес ты народу, счастье, свободу и кров.
Виктор ты наш лучезарный, светоч надежда, любовь.
Действуй, командуй, веди нас на подавленье врагов
Тучи рассеются – знаю. Светлая жизнь к нам придет.
Все твои недруги злые, вся эта желтая мразь,
Сядет она в одночасье.
И да придет благодать.
Светлая жизнь наступает, благая весть впереди
Действуй, командуй, веди нас на подавленье судьбы.

 

2. Не так масштабно та епохально до звеличення національного світоча підійшла якась невідома бабуся. Але все одно – яскраво «відсмалила» на адресу першої особи держави:

Не нужен нам берег турецкий,
Америка нам не нужна.
А нужен нам парень – донецкий,
Которым гордится страна

3. Після легкої ненав’язливої поезії вступає важка артилерія – життєписи у форматі наукової монографії. В першу чергу, треба згадати фундаментальне дослідження Володимира Чередниченка «Национальная идея», який першим з українських дослідників довів дворянське походження Віктора Федоровича:

– Я думаю, – продолжил Владимир Никифорович, – писатель Федор Достоевский не ошибся, утверждая, что настоящая интеллигентность проступает в четвертом поколении… Не задумывались, как вышло, что отец Януковича еще ребенком оказался в Донбассе? На шахтах в двадцатые-тридцатые годы спасалось от неминуемой гибели много народа, со всего Союза – раскулаченные, белогвардейцы, дворяне. Парень из белорусских Януков тоже имел шанс в густонаселенном Донбассе затеряться и уцелеть. Ведь Януки, – акцентировал Зайков, – не простое село, а бывшее имение, название связано с фамилией землевладельцев, Януковичей. Вот вам, Алексей, и вся тайна семьи, рожденная большевистскими репрессиями…».

4. Хоча попередній науковець і розкрив донині невідомий факт з життя найкращого президента України, але не зміг так майстерно і глибоко показати багатогранність особистості Віктора Януковича, як це вдалося авторові дилогії «Жизнь под знаком факториала» Віталію Спажуку :

«Виктор Федорович Янукович. Многосложная, многотрудная, противоречивая, но однозначно судьбоносная новейшая история Украины называла его украинообъединяющим лидером, полные испытаний годы независимости сформировали в нем выдающегося современного политика с мировым именем. Но прежде всего он – делообразующий руководитель-гуманист, многоопытный управленец-новатор, государственный деятель-патриот, принадлежащий к числу самоотверженно работающих созидателей».

5. І, тим не менш, справжнім засновником януковичезнавства, як одного з відгалужень історичної науки, є Віра Ніколаєва. Вона у далекому 2004 році, напередодні великих випробувань для нашого лідера (так званий помаранчевий бунт) видала за власний (ми в це віримо) кошт працю «Прикоснись к судьбе». І саме ця  книга розкриває бескінечну любов донбасців до свого земляка:

«О Януковиче в Донбассе вспоминают тепло не только близко знавшие его люди. Вспоминают ветераны войны, получившие возможность лечиться и в прекрасных госпиталях (их в области два), и в специальных палатах, оборудованных при каждой палате. Вспоминают и пенсионеры: ведь это при нем пенсии стали приносить в дом буквально минута в минуту…»

Однак, з 2004 року сплило багато часу. І зараз земляки Януковича вже не так схвально відгукуються про свого лідера. Швидше, навіть, навпаки.

1. Безумовним лідером хіт-параду є пересічна бабуся з рідного Єнакієво. Вона лаконічно «на нормальном русском языке, нормальным русским матом»  пояснила всю критичність ставлення до державотворчої діяльності президента.

Да шоб он, пидарас, сдох, нахуй. Так и запиши, и шоб написал!

2. Другу сходинку посіли чорнобильці, які у листопаді цього року штурмували Кабмін і в стилі мишей з мультфільму «Кот Леопольд» закричали:
«Янукович, блядь, виходь, сука!». (Користувачі інтернету хутко підхопили цей бойовий клич і форсували мем ЯБВС).

3. Народн має здатність не лише прославляти своїх керманичів. З часом люди отямлюються – і говорять зовсім інші речі. Щоб лідери не зазнавалися. 7 листопада 2011 року бабуся-комуністка сходу почала чи то вірш розповідати, чи то соціалістичний реп читати. Але вийшло в неї непогано:

Радянська влада нам свободу дала, працю і освіту.
А президент з шайкою воров все в нас украв.
І пустив люд по світу.
Ми будували комунізм, але нас повернули у капіталізм.
А що він людям дав, що ми мали?
Все від нас відняли.
Янукович, Янукович, ты в историю войдешь
Как душитель ветеранов.
Олигархов жирных вождь,
Донецкий жулик и прохвост.
Ветераны, ветераны, что же вы молчите?
Ведь не зажили ваши раны? Есть вы хотите?

4.Крім поетичних форм, мешканці Донбасу висловлюють своє обурення у формі більш серйозній і офіційній – як от експертний коментар.

– Как оцениваете политику януковича?
– Отвратительно. Из всех правителей Янукович самый отвратительный. Я за него голосовала. Это просто… я целых пять лет ждала его… Теперь самый отвратительный.
– Почему?
– Налоговый кодекс отвратительный, пенсионный кодекс отвратительный. Ну ждем еще гадостей.

Ще один коментар мешканця Луганська:

Надежды на Януковича абсолютно безрезультатны, бесперспективны. Во-первых, у этого человека нет совсем интеллекта…

5. Останню сходинку нашого рейтингу народної зневаги посідає думка ще одного мешканця Донецька, котрий запропонував відправити гаранта на безстроковий відпочинок:
Янукович не оправдал, и надо его снимать.

Інфопорн