“Вдома страшніше” – тернополянка повернулась з Києва

Приїхала додому. І знаєте, що я вам скажу? Вдома страшніше. Там я бачила що відбувається, тут – постійно думаю і хвилююсь за ті тисячі наших хлопчиків (ні, пробачте, хлопчиків там нема, там є чоловіки, навіть коли їм по 15 років), хочеться постійно телефонувати і питати, що відбувається. Телевізор і радіо брешуть, вірю лише “Громадському теблебаченню”. В інтернеті провокацій більше, ніж правди.
Дивлюсь на події сьогоднішнього дня і постійно думаю про те, що таки зовсім перестаю вірити опозиції, або я їх своїм курячим мозком таки зовсім не розумію. Вірю, що треба скинути всю владу. Всю – законодавчу, виконавчу і судову (в першу чергу! – досі “не знайшли” “шустрих “беркутят”, а за погроми на Банковій хлопців вже судять, хоч, думаю, без добре тренованих “тітушок” не обійшлося, бо надто вже все шито білими нитками. Тай, повірте, їх таки спровокували і Кривава субота. Подумайте самі – коли б ні за що потовкли ваших товаришів, вам би не хотілося помститися? Особливо, коли тобі 16-17 і ти повний юнацького запалу, а інстинкт самозбереження в тебе ще остаточно не сформований?)
І знайти нову силу. Де ти, той, хто поведеш нас і будеш достойним очільником нації? Прийди пошвидше, бо нам без тебе тут так погано… Прийди, я тобі книжку подарую, чесно. З автографом.

Лілія Мусіхіна

Comments are closed.