За яку суму Володимир Камінський отримав повну індульгенцію?

Нардепа Мосійчука з «радикалів» запроторили за грати. Швиденько так, без зайвих рухів, шампанського і феєрверків. І як не кидався грудьми на амбразуру правосуддя лідер його партії Ляшко, кого тільки не погрожував позбавити цнотливості вилами – Мосійчук продовжує сидіти. І суд, який би мав вирішити його подальшу долю, чомусь постійно переносять.

Здавалося б, тут все правильно. Спіймали тебе за нечисту руку, то будь готовим відповідати за свої вчинки – сядь тихенько у куточку камери і думай про майбутнє, як то колись модно було казати в деяких закладах: «На волю з чистою совістю». Ось тільки не все так просто у цій ситуації. По перше – при арешті Мосійчука порушили досить багато норм і законів. Хтось скаже, що це не так вже і важливо – злочинець повинен бути покараним і крапка. Але не все так просто. Якщо влада дозволяє собі ось так, плюючи на законність,  заарештовувати нардепів, то де тоді, в разі чого, шукати справедливості пересічним громадянам нашої держави. Найцікавіше ж у цій ситуації навіть не те, що затримання сталося після того,  як «радикали» заявили про свою опозиційність діючій владі. За шість годин до того,  як генпрокурор у залі Верховної ради попросив депутатів зняти з Мосійчука недоторканість, той на своїй сторінці у Фейсбуці звинуватив Шокіна у причетності до знищення чи не всіх доказів у справі Гонгадзе. І у прокуратурі одразу ж показали, що не всі докази зникають з їх кабінетів і якщо виникає потреба, то необхідна плівка завжди під рукою.

Та менше з ним, з тим Мосійчуком. Ну стало на одного депутата менше. Справжня проблема насправді в іншому. Пригадуєте як Ісус Христос сказав: «Хто безгрішний, хай кине в мене камінь»? Якби ці слова прозвучали у стінах Верховної ради, я на сто відсотків і ще таку ж кількість десятих впевнений, що жодна рука не потяглася б за камінцем. Візьмімо для прикладу такого собі Клюєва. З нього також зняли недоторканість і дали згоду на його арешт. І що? А те, що буквально через п’ятнадцять хвилин після цього Клюєв сідав у літак і проводжали його на летовищі дуже багато людей, які би там бути не повинні. І коли літак відірвався від злітної смуги, змахнули вони скупу чоловічу сльозу: «Ех, такий хлопець нас покинув». Або ж лідер «Опоблоку» Бойко. Про його аферу з нафтовими вишками знає весь світ, як знає і яких збитків він завдав державі. Ось тільки українська прокуратура робить вигляд, що слухом нічого такого не чула. Дивно.  Чи не так?

Але опустимося з провладного Олімпу на грішну, колись файну тернопільську землю. Справа Камінського. Скільки галасу було при його затриманні. Хлопаки з автоматами і в балаклавах перлися з самого стольного граду, двері ламали, кабінети обшукували, а потім, одягнувши на білі руки Камінського, які нічого не брали, три пари браслетів, повезли того у невідомому напрямку. Місто не спало три дні і три ночі, очікуючи чим же все те закінчиться. Скільки ж наївних переконувало один одного, що ось вона реальна боротьба з корупцією, тепер почнеться, тепер полетять голови і посади. Не полетіли.

Втратив Камінський малу частину з того, що давали йому добровільно добрі люди на розвиток файного міста і все на тому закінчилося. Можна сказати, що за доволі мізерну суму добродій Камінський отримав повну індульгенцію. Відпустили йому не лише гріхи, а й його самого на вільні хліба чи то пак хабарі. А мені от цікаво: гроші,  які заплатив за своє звільнення Камінський, хоча б покрили витрати на ті маски-шоу, які були влаштовані у міськраді чи держава знову залишилася у дурнях?

А тепер підіб’ємо підсумки або, як сказали б у стінах нашої міськради,  «бабки». Цими ситуаціями влада подає певні сигнали. Перший – якщо ти проти нас, то ми в будь-яку мить знайдемо важелі впливу. Це може бути прокуратура, може бути, як проговорився під час однієї наради один місцевий діяч, військовий комісаріат, а якщо дуже вже буде треба, то в рукаві у влади ще не один прихований козир. Адже практично всі вони почали свою діяльність ще у часи Кучми. А той чудово вмів вирішувати певні проблеми. Справа Гонгадзе тому чудовий доказ. Другий сигнал полягає у тому, що якщо в тебе до влади нема жодних претензій і зауважень і ти простий собі хабарник, то щастя тобі і здоров’я на цьому важкому і небезпечному для виділення шлункового соку поприщі.

Головне –  будь мудрим і не дай себе спіймати. А якщо вже така халепа сталася, то просто віддай частину грошей і йди собі з Богом. Чи то вірніше з Мамоною.

Андрій Березовчук