Медсестра Наталія Менчук: Радіти життю вчуся у пацієнтів

Між її рідною домівкою й роботою майже 500 кілометрів. Два роки тому Тернопіль став її другим домом, тут з’явилися нові друзі й улюблена робота. З Наталією Менчук, яка працює маніпуляційною медсестрою в урологічному відділенні, поспілкувалися журналісти газети Медична Академія

✍️ Ви з невеликого села Новосілка Кіровоградської області, як склалося так, що переїхали до Тернополя?

?‍⚕️ Тут майже десять років живе моя сестра. Влітку, після закінчення Первомайського медичного коледжу, приїхала до неї в гості. Хотіла вступити до медичного університету, але не встигла. Почала шукати роботу. Мені пощастило, бо в університетській лікарні була вакансія маніпуляційної медсестри в урологічному відділенні. Я відразу погодилася.

✍️ Як призвичаювалися до нової роботи?

?‍⚕️ Гадала, не працюватиму тут тривалий час, перша робота, дуже страшно було. Але тепер це відділення стало для мене рідним. Колектив дуже хороший. Мабуть, те, що колеги дуже добре поставилися до мене, показали тонкощі роботи, я тут залишилася. Тепер праця медсестри – невід’ємна частина мого життя. Не уявляю себе в жодній іншій царині! Займаюся улюбленою справою, про яку мріяла з дитинства.

✍️ Без чого важко обійтися в лікарні?

?‍⚕️ Без уміння знаходити спільну мову з пацієнтами. Вони різні: в кожного свій настрій, і тобі треба вміти з ними спілкуватися, щоб людина тобі довірилася, відчувала себе в місці, де їй допоможуть.

✍️ Яка ж найголовніша риса має бути в характері медсестри?

?‍⚕️ Наша робота досить стресова, тому тут треба бути дуже терплячою. Зараз більшість пацієнтів – старшого віку. Ймовірно, молодші люди просто не мають часу й через зайнятість або через економічну ситуацію відкладають похід до лікаря. Одначе якщо є якийсь дискомфорт, треба піти бодай на консультацію до лікаря, а не чекати, доки хвороба дасть ускладнення.

✍️ Чого вчитеся в пацієнтів?

?‍⚕️ Умінню радіти життю. Є люди, які ніколи не втрачають оптимізму, незалежно, в якій ситуації опинилися. Інколи розумієш – справи не найкращі, але посмішка не сходить з обличчя. Я захоплююся такими.

Медична академія

Коментарі вимкнені.