Лихоманка Ебола: епідемія може завдати навіть більше людських втрат, ніж військова агресія”

Весь світ у тривозі. Так званий вірус Ебола поступово, але впевнено крокує по різних країнах. Сказати, що страшно – обмаль. Адже лікування або надійної вакцини від цієї смертельно небезпечної хвороби на даний момент не існує. Вона входить у перелік тих хвороб, які чинять серйозний вплив на здоров’я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. Лихоманка увійшла до переліку подій, які можуть створити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я у світі. У зв’язку з цим, Міністерство охорони здоров’я України активно посилило заходи епідеміологічного нагляду.

– Ще недавно про цю вкрай небезпечну інфекційну хворобу знали тільки профільні лікарі та науковці – говорить член-кореспондент НАМН України, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Михайло Андрейчин. – Сьогодні вона на слуху у всіх. Адже спричинила не тільки крупну епідемію в Західній Африці, зокрема в Нігерії, Сьєра-Леоне, Ліберії, Гвінеї, Сенегалі та Конго, але й випадки занесення в Північну Америку та Європу. Недавно Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) визнала гарячку Ебола загрозою світового масштабу.
Геморагічна лихоманка Ебола – це смертельна хвороба, яка може поширюватися через прямий незахищений контакт з кров’ю або виділеннями інфікованої людини, а також в результаті контактів з предметами, які були забруднені від зараженої людини.
Як говорить завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, “свою назву лихоманка отримала від однойменної африканської ріки. Саме в тій далекій місцевості 1976 року захворіло кількасот жителів, більшість померла. У наступні роки повторювались невеликі епідемічні спалахи. Але найбільша епідемія розгорілась з лютого 2014 року. На сьогодні там вже зареєстровано майже чотири тисячі хворих, половина з них померли. Проте експерти ВООЗ вважають, що реальне число хворих на лихоманку Ебола може у два-чотири рази перевищувати офіційні цифри. Минулого тижня в Іспанії від лихоманки Ебола помер священик, який повернувся з Ліберії. Вже найближчим часом кількість зареєстрованих випадків може перевищити позначку 20 тисяч. Протягом півроку на боротьбу з епідемією буде затрачено понад півмільярда доларів США.
За даними ВООЗ на 28 серпня 2014, вже зафіксовано понад 3000 випадків зараження, а число загиблих перевищило 1550 осіб.
“Згідно ВООЗівських стандартів, вірус Ебола віднесений до четвертої, тобто найвищої, групи патогенності. Триває дослідження збудника в декількох лабораторіях світу. Відомі випадки зараження наукових працівників. У попередні роки в Росії дві лаборантки навіть померли, експериментуючи з піддослідними тваринами. З якою метою досліджувалась ця інфекція в Росія − можна лише здогадуватись” – говорить Михайло Андрейчин.
За медичною термінологією, геморагічна лихоманка Ебо́ла є гострою вірусною висококонтагіозною хворобою, летальність від якої досягає 90 %. Лікування або надійної вакцини від лихоманки Ебола на даний момент не існує.
– Джерелом інфекції в природі вважають африканських кажанів, дрібних гризунів, мавп, антилоп – продовжує далі Михайло Антонович. – Люди заражаються при безпосередньому контакті з кров’ю чи виділеннями хворої тварини або особи. Припускають можливість аерозольного шляху передачі вірусу при близькому спілкуванні з хворою людиною. Сприйнятливість до інфекції поголовна. Інкубаційний період триває до трьох тижнів. Саме в цей час, коли людина ще не має ознак захворювання, інфекція може бути приховано занесена в неендемічну місцевість. Зараження інших може статись у транспорті, в місцях скупчення людей, сім’ї чи лікарні. Індекс контагіозності досягає 95 %.
Для хвороби характерні раптовий початок, висока гарячка з маренням, болі в голові, горлі та м’язах, висипання на шкірі, кровотечі, пронос, зневоднення організму, геморагічний шок, набряк легень, гостра надниркова недостатність й інші небезпечні для життя стани.
Як говорить завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, “ефективного лікування досі немає”:
– Сьогодні йде інтенсивний пошук противірусних засобів. На днях канадські лікарі відправили до Африки специфічну сироватку, чи допоможе − невідомо. Повідомляється також про створення специфічного імуноглобуліну, який потребує випробування. Поки що використовуються лише патогенетичні засоби (дезінтоксикаційні, гіпотермічні, серцево-судинні, антидіарейні, протишокові тощо). У США розробляється вакцина.
У зв’язку із сучасним швидкісним переміщенням людей, інфекція може за лічені години потрапити в будь-яку, навіть віддалену від природного осередку країну. Важливим обов’язком місцевих лікарів є своєчасно запідозрити та надійно ізолювати пацієнта. Для цього служать спеціальні герметичні бокси. На жаль, в Україні їх лише декілька, в Тернополі немає, попри те, що епідемія може завдати навіть більше людських втрат, ніж військова агресія.
Зазначимо, що з метою недопущення проникнення вірусу Ебола в Україну, Державна санітарно-епідеміологічна служба зобов’язала обласні та Київську міську державні адміністрації негайно реалізувати ряд конкретних заходів. У пунктах пропуску через державний кордон здійснюється медико-санітарний огляд пасажирів, які прибувають повітряним, водним і наземним транспортом з країн, де зафіксовано передачу вірусу Ебола. Приготовлені ізолятори для підозрілих або хворих на гарячку Ебола та визначені бригади екстреної медичної допомоги для евакуації цих осіб. З дотриманням суворих санітарних правил здійснюватиметься забір зразків крові і доставка їх у м. Київ, до Українського центру з контролю та моніторингу захворювань, де буде проводитися вірусологічне дослідження на предмет ідентифікації вірусу.
Знаючи про загрозу можливого занесення вірусу лихоманки Ебола на Тернопільщину, департамент охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації, Головне управління держсанепідслужби у Тернопільській області та Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського спільно склали комплексний план заходів та видали відповідні накази. Також розтиражовано Алгоритм дій медичних працівників з метою активного виявлення хворих осіб, Пам’ятку дій працівників гуртожитків, навчальних корпусів і викладачів на випадок появи хворого з підозрою на це захворювання, Пам’ятку для осіб, які прибули з країн Західної Африки.
В рамках заходів, проведено навчально-тематичний семінар з інфекціоністами Тернопільщини, ряд нарад.
Згідно плану перепрофілізації лікувально-профілактичних закладів у випадку виявлення такого захворювання, спішно готуються бокси і палати інфекційних відділень міських лікарень на випадок поступлення хворих з підозрінням на лихоманку Ебола.
За критеріями особливо небезпечних (карантинних) інфекцій відповідно з міжнародною конвенцією 1926 р.. лихоманка Ебола має схильність до швидкого розповсюдження з виникненням епідемії і пандемії, а також високу летальність – говорить головний позаштатний спеціаліст-інфекціоніст департаменту охорони здоров’я, Олена Герасименко.
– Принципи організації первинних протиепідемічних заходів однакові для всіх ОНІ: виявлення хворого; інформація про виявлення хворого; ізоляція хворого з наступною його госпіталізацією; уточнення діагнозу; обсерваційні, карантинні або інші обмежувальні заходи; лікування; виявлення померлих від невідомих причин, розтин трупа, взяття матеріалу для бактеріологічного і вірусологічного досліджень; знезараження, правильне транспортування та поховання трупів; виявлення, ізоляція контактних осіб; медичне спостереження за населенням; провізорна госпіталізація всіх хворих, характер захворювання яких не виключає діагнозу ОНІ; дезінфекція; санітарно-просвітницька робота з населенням.
Медикам важливо, передусім, своєчасно виявити та ізолювати людину з підозрою на лихоманку Ебола. Також складають списки осіб, що були в контакті з хворим у даному лікувальному закладі, зокрема з медичним обслуговуючим персоналом.
Згідно Постанови Держсанепідслужби України №12 від 21.08.14р.”Про посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у зв’язку з ускладненням епідемічної ситуації щодо хвороби, викликаної вірусом Ебола (ХВВЕ) у західно–африканських країнах і можливістю її поширення у світі” інфекційні стаціонари (госпітальних боз лікувально-профілактичних закладів) готують на випадок виявлення лихоманки Ебола.
– Так, госпіталь ОНІ (особливо небезпечних інфекцій) призначений для ізоляції та лікування хворих на геморагічні лихоманки на поодинокі випадки – говорить Олена Анатоліївна – до десяти ліжок (І поверх інфекційного відділення ТМКЛШД), масові: від п’ятдесяти до ста (І і ІІ поверхи інфекційного відділення ТМКЛШД).
При поступленні хворого з підозрою на лихоманку Ебола, слід негайно встановити ретельний клінічний диференційний діагноз, провести широкий спектр лабораторного обстеження (позитивні результати серологічних реакцій: виявлення IgG або IgM-антитіл з допомогою ІФА; позитивні результати виділення вірусу, дослідження шкірних біоптатів, а також будь-якого біологічного матеріалу методом ПЛР), дотримуватись найсуворішого протиепідемічногой режиму!
– Прискіпливий лікарський огляд та щоденне обов’язкове спостереження впродовж найближчих трьох тижнів – тим особам, які прибули із африканських країн – продовжує Михайло Андрейчин. – Треба сказати, що міри безпеки медичних працівників теж додатково підсилюються. Сподіваємось, що створюваний протиепідемічний щит буде надійним. Підстав для надмірного хвилювання немає. На сьогодні ситуація під контролем.
Епідеміологи наголошують: якщо ви побували у державі, де були зафіксовані випадки зараження лихоманкою Ебола, навіть при прояві одного із симптомів цієї хвороби, одразу звертайтесь до спеціаліста.
Світлана Гуменна, прес-служба ДОЗ ТОДА