«Тернополяни схожі на асорті шоколадних цукерок», — Світлана Андріїшина

І знову новий день. Щоденна 8.30 год., як і наша рубрика — “Обличчя Тернополя”. У кількох реченнях, які ми запропонували продовжити, можете дізнатися про “кінофіла”, журналістку Світлану Андріїшину. 

Тернопіль – це місто, в якому мені добре.

Тернополяни схожі на асорті шоколадних цукерок.

Нещодавно я дочитала книжку на 700 сторінок — “Природа всіх речей” Елізабет Гілберт.

Страх у мені з’являється, коли попереду мене чекає щось невідворотне.

Останнім часом я багато думаю про життя.

Виходжу з себе, коли їду у переповненій маршрутці.

Мені жаль людей, які витрачають час на ігри в телефоні.

Коли мені було 17, я вперше побачила Львів.

Не читаю книг, в яких не знаходжу нічого до душі.

Останній фільм, який мене вразив, – це «Токійська наречена».

Щоранку я чекаю весну за вікном.

Якщо подивитися збоку на моє життя, то це життя на перетині різних доріг.

Я вважаю несмаком витрачання грошей на безглузді та непотрібні речі.

Не перестаю дивуватися тому, що цей світ підготував для мене.

День мого народження зазвичай десь у дорозі.