Зворушлива історія Дюймовочки з Тернопілля — Діани Стефанів

Світлина від Газета "Сільський господар плюс".

Працелюбна, світла дівчинка з відкритим серцем і глибокою душею – Діана Стефанів проживає у селі Кальне Козівського району. Через призму власних переживань та проблем зі здоров’ям, вона дивиться на світ щиро і з надією, розкриваючи свою душу і переживання на аркуші паперу. Її уява малює персонажів, а бурхлива фантазія допомагає писати оповідання і вірші, які стали основною розрадою і улюбленим заняттям. Тож тепер Діана Стефанів є автором двох книг «Червоні троянди кохання» та «Мерехтливий вогник дружби».

Ці книги стали для неї найціннішим подарунком у житті. Вони не надруковані у відомому видавництві, але виготовлені від душі людьми, які її розуміють і підтримують. Значних зусиль до цього доклала Оксана Івашків – соціальний працівник благодійного фонду «Світ дітей», який допомагає Діані.

Власне, вона розповіла нам про талановиту дівчинку, яка з дитинства перенесла багато випробувань, але залишається незламною і щирою.

Діанка народилася із рідкісним синдромом Рассела-Сільвера, наслідком якого є затримка у рості. Її вага під час народження була 1,8 кг, а ріст – 48 см. Наступними роками гормон росту теж не вироблявся, тому дівчинці вводили його спеціальними уколами. Спершу батьки купували дорогий препарат самостійно, а потім домоглися, щоб їхню доньку єдину з області, хоча таких дітей на Тернопіллі немало, вписали до списку тих, кому видає ліки держава.

– Для цього, – розповідає Світлана Стефанів, – ми цілий рік зверталися із запитами та їздили у Київ. Результат від такого лікування теж був помітним – із 73 сантиметрів Діанка підросла до 1 метра 30 сантиметрів. Тепер зони росту у доньки уже закрилися. Але з’явилася проблема, яка турбує нас значно більше – у доньки дуже слабкий зір. Вона бачить погано і лише на одне око.

У боротьбі за збереження зору батьки Світлана та Володимир теж провели багато часу. Через діагностовану глаукому Діана перенесла чотири операції в Інституті очних хвороб ім. В. Філатова, які бажаного результату не дали. Однак батьки Діанки вдячні лікарям за спроби зробити все можливе і допомогти доньці відновити зір.

При всіх життєвих негараздах Діанка не здається, а знаходить розраду в улюблених заняттях. Два роки тому вона почала писати оповідання. Звичайно, дається їй це нелегко, адже, якщо скласти розповідь вона може без значних зусиль, то записати її уже важче. Дівчинка пише у великому альбомі маркером, а мама потім переписує їх у зошит. Вона є і першим читачем доньки, і першим критиком, адже, каже, іноді допомагає Діані відредагувати текст чи побудувати речення по-іншому. Але все це робиться з любов’ю у приємній атмосфері. Хоча мама нерідко дивується, звідки у її дитини, позбавленої можливості читати розвиваючі книги, така фантазія і словниковий запас. А Діанці відомо звідки – вона черпає їх із маминих розповідей, перечитаних нею вголос казок і оповідань, переслуханих телепередач і музики. А ще – зі школи. Вона вчилася разом з дітьми два роки, доки зір був кращим, а тепер теж відвідує школу, але вчиться на індивідуальному плані за спеціальною програмою для незрячих дітей або зі зниженим зором. Найбільше їй подобається урок зарубіжної літератури і німецької мови. Вона навіть у своїх оповіданнях часто використовує іноземні імена і мріє колись побувати в Німеччині. А ще мріє про ноутбук, який допоможе їй працювати, тим паче, що майже усі літери на клавіатурі вона вже знає на дотик пальців.

Учителі, які займаються із дівчинкою, помічають її здібності і намагаються всіляко заохотити та підтримати. Підтримку Діанка знаходить і у своєму класі, куди інколи заходить. Уже тепер вона з дівчатами мріє про майбутній випускний, який буде наступного року та уявляє себе принцесою у розкішній сукні.

– Діанку часто називають Дюймовочкою, – розповідає соціальний працівник благодійного фонду «Світ дітей» Оксана Івашків. – Але не через її маленький ріст, а через характер і душевне наповнення. Діана, як Дюймовочка – працелюбна, добра, світла і щира. Вона, як і її прототип у казці, не впадає у відчай, а всіма силами втілює свої мрії у життя.

До речі, зовсім недавно Діанку потішив простий збіг, який ще раз довів, що випадковостей у її житті немає. Коли їй надійшов лист від спонсора із Канади, яка допомагає дівчині через благодійний фонд, виявилося, що ім’я цієї жінки Ширлі, як персонажа із її улюбленої книги «Анна зелених дахів». Ще одним сюрпризом були подаровані напередодні дня святого Миколая та презентовані у районній бібліотеці написані нею книги. А у Всесвітній день письменників про Діану Стефанів написав канадський сайт Chalice.

Така підтримка надзвичайно окрилює нашу співрозмовницю і додає їй наснаги і бажання творити. Власне, цим вона займається і тепер – продовжує писати наступну книгу…

Любов ТИМЧУК

Газета “Сільський господар плюс”

Comments are closed.