Як вулиця Худибина в селі Білій на Чортківщині виколисує майбутніх журналістів

Попри всі принади цього райського куточка така його особливість – унікальна. Упродовж кількох десятиліть Худибина знакова тим, що благословить журналістів на фах і творчість.

То – мала батьківщина цілого ряду визнаних у краї майстрів пера та мікрофона Петра Федоришина, Надії Моховик, Михайла Опиханого, Надії Лісової, Ольги Юхим та нинішньої студентки журфаку Львівського національного університету імені Івана Франка Вікторії Капустинської. Справді дорідний ужинок.

Чому Худибина – не знає ніхто

Якщо хочете сп`яніти без вина, то вам – сюди. Подихайте худибинським повітрям в урочищі Біля трьох дубів неподалік Чехового броду через Серет години хоча б зо дві – ефект гарантований на всі сто.

Чому Худибина – не знає ніхто. Білівчанин-журналіст Петро Федоришин риторично запитує в своїй книжці «У водовертях Серету», що робили мамути в Худибині?

А худоба, тобто корови? Чи їх там справді багато?

 – Колись було доста – в кожному обійсті, – розповідає чортківський журналіст Михайло Опиханий. – А тепер – годі й пошукати.

Його батьківська хата – на Худибині, названій ще й Глибокою. Бо якщо з центру села Білої і на південний захід, майже під Скородинці, то – цілих два з половиною кілометра.

Втрачені скарби

Колись там був хутір. Михайло Опиханий розповідає:

– За мого дитинства стояло на Худибині двадцять двоє дворів селян. Проживали в них ґазди й ґаздині. Та ще й які майстровиті, з господаркою і ремеслом. За моєї пам`яті відійшло в засвіти п’ятдесят четверо осіб. Ось тут стояла хата, де мешкали заможні господарі, що мали трохи морґів поля, підтримували національну ідею, трудилися в «Просвіті». У 1940 році, незадовго по приходу «совітів», був заарештований Андрій Байдужа. Незадовго за ним – і батько, Михайло Байдужа. Гнані етапом з Чортківської тюрми до Умані, десь загинули обоє. Така сама доля постелилася ще одному худибинському господареві-патріоту Петрові Кульбі. Був колись знаний на все село Білу кравець Данило Мальований, ґазда і пасічник Василь Провальний.

Нині старожили – Михайлова мати Ореста Опихана та її ровесниця, теж 77-літня, Ганна Каспрій. Ближче до села ще мешкають Лісові.

А дорога – справна

Господарять на Глибокій Худибині двоє молодших Михайлових брати – Павло і Володимир. У фермерському господарстві «Діана» старшого брата.

Добре, що братство Опиханих з сім`ями проживає на Худибині, бо там є справна дорога. Навіть віддразу після дощу їдеш немов міською вулицею.

Михайло розповідає:

– Дякувати Богові, здавна в Худибині діючий кар`єр, де добували шутер, от ми й висипали дорогу. А потому ще й сільська рада посприяла.

Джерело: ЧортківCity

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *