“Зі значком-прапором України треба ходити десь до сараю чи свинарника” – з Почаївської Лаври вигнали відомого науковця

Протягом багатьох років мені довелося почути багато обурливих розповідей від паломників – християн про те, як їх ображали і виганяли з храмів, монастирів МП за те, що моляться в «неблагодатній розкольницькій українській церкві». Наприклад, коли всесвітньо відомий науковець Іван Антонович Климишин прийшов до Почаївської Лаври, то до нього підійшло якесь чудо в підряснику й відчитало, мовляв, зі значком-прапором України треба ходити десь до сараю чи свинарника, а не до Божого храму…

Відомі чисельні випадки, коли священики МП розповсюджували усілякі нісенітниці й неправду, закликали людей голосувати за тих кандидатів до ВР, які були відвертими українофобами тощо… З того всього я написав книгу «Московська «церква» – нехристиянська антируська». Метою цієї книги є вказати подібним служителям МП на їх недоліки й незнання історії, канонів Церкви, Святого Письма та справжньої суті речей, за словом Божим, «лицеміре, вийми перше колоду з власного ока» (Мф. 7, 5), а також: «Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку» ( Пр. 19, 25)…. Ну, раз вони є непримиренно агресивні, ображають, обманюють і роз’єднують суспільство.

Книга вдалася дуже радикальною і страшною для МП. Але, впевнений, що, якби люди і навіть ті ж фанатичні служителі МП прочитали цю книгу, то вони вже ніколи не обзивали б когось «розкольниками», «безблагодатними» тощо…
Більше того, ці фанатики і неправдомовці мусіли б ховати свої очі від людей і чим швидше хотіли б вже об’єднатися з, так ненависною для них тепер, «українською Церквою»… Але люди мало читають зараз книги, а фанатики МП, тим більше не хочуть нічого знати подібного, та шарахаються вже від назви цієї книги…. Як же нам порозумітися, коли вони не хочуть знати усієї повноти правди?
Одного разу в церковній крамничці Свято-Успенської церкви Львова виставили на продаж цю книгу, але негайно почалися провокації зі сторони ревнителів «московського» православ’я. Коли в церкві не було священиків, вони починали кричати при туристах-іноземцях, показували на книжку і неодноразово здіймали бучу. Також до церкви прийшли «провладні» депутати й погрожували, тож книжку вилучили з продажу. Зауважимо, що при тім, не подавалося до суду на автора книжки… Тобто темні підступні сили бояться світла правди і розголосу. Темрява незнання й неосвіченості народу – в цьому сила диявола. Я знаю лише декілька небайдужих і сміливих священиків і ченців, які є впевнені у їх підтримці зі сторони парафіян і які взялися прилюдно розповсюджувати цю книгу. Їх є лише близько дванадцяти (на всю Україну)…
Подібне сталося і серед владик різних православних конфесій: хтось прийняв книжку на «ура», хтось виявився до неї байдужим, а хтось назвав «радикальною», побоявся і заборонив – останніх виявилося значно більше… Так само книгарні, які знаходяться в комунальній власності держадміністрацій, а також приватні книготоргівельні мережі переважно відмовилися від прийняття під реалізацію цієї книги: одні – зі страху, що б політики не вигнали директорів цих підприємств з роботи, інші – за обмежуючими внутрішньо-торгівельними правилами… Хтось надрукував витримки з цієї книги в газетах, хтось критикував. За минулий рік реалізувалося лише близько 700 книг… Підкреслю, що це є дуже потужна і цікава книга. З богословського погляду, її тяжко в чомусь звинуватити. Книга правдива, щира, дуже бойова й нищівна для ворогів єдності між християнами.
Зауважу, що пори всі чутки про об’єднавчі процеси серед православ’я, насправді все виглядає переважно лише на рівні чуток. З офіційних повідомлень церковних сайтів, заяв єпископів, а також поведінки священиків МП та провладних політичних сил, бачимо далі рейдерські захоплення храмів, очорнення і перепони, стосовно незалежного українського православ’я, побиття священиків та парафіян, підпалення храмів, стрілянину по священикам зі зброї. Наприклад, минулого року саме на пасхальну ніч, священика УПЦ КП було арештовано з накладанням на руки наручників, а зранку його відпустили – лиш би зірвати пасхальне богослужіння на його парафії…
Так саме насправді не було спільної заяви від православних владик у Львові. Один з них спростував це, зауваживши, що він не підписував такої заяви, і, хоч не заперечував передання приміщення для МП у Львові, але при тім водночас дуже наголошував на неприпустимості образ зі сторони МП інших православних конфесій…
Отже, книга залишається ще дуже актуальною й потрібно для України, але ефект «канчука правди» цієї книги міг би швидко призвести до об’єднання православ’я в Україні лише за умови поширення цієї книги та широкого розголосу про неї. Книга має 116 сторінок, авторська ціна примірника – 15 гр.

З повагою і козацьким християнським побажанням добра – Нестор Кропива.

Comments are closed.